UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСлова-терміни з міжнародними компонентами, що вживаються у пре- і постпозиції (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5341
Скачало282
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Слова-терміни з міжнародними компонентами, що вживаються у пре- і

постпозиції

 

Міжнародні лексеми є у кожній мові. Їх кількість залежить від того, чи

мова повністю абсорбує ці слова у свою систему, чи навпаки, відштовхує

їх, намагається знайти для них відповідні аналоги на національному

ґрунті. Більшість таких слів називають поняття різних галузей знань,

тобто є термінами. Українській мові також притаманні такі спеціальні

назви. Вони з(явилися порівняно недавно, але вже отримали права

громадянства. Одні з них пристосувалися до нашої мови, отримали

національну афіксацію, стали продукувати словотвірні ланцюжки та гнізда,

інші ж так і залишилися у своєму первісному вигляді, лише в нашій

транслітерації. “Інтернаціоналізація лексем належить до універсальних

мовних явищ, оскільки, включає до свого словникового фонду певну

кількість міжнародних слів і термінів. Процес інтернаціоналізації лексем

досить складний і пов’язаний як із внутрішньомовними, так і

зовнішньомовними факторами. У цьому зв’язку інтернаціональне, міжнародне

слово може або генетично належати до загальноетимологічного фонду і

проходити шлях розвитку усередині конкретної мови, або запозичуватися з

мови, в якій воно було введено в ужиток, при цьому неабияка роль

відводиться мові-посереднику”.

 

В українську мову латинські й грецькі слова проникали різними шляхами:

1) безпосередньо з класичних мов; 2) за посередництвом

романо-германських мов (французької чи німецької); 3) за посередництвом

слов’янських (польської чи російської).

 

Процес запозичення термінів суттєво не відрізняється від запозичення

слів загальновживаної мови, проте певні відмінності існують. Полягають

вони саме в переважно писемному шляху проникнення нових слів, а також

можливості свідомого впливу на формування термінологічних систем.

 

Терміни з міжнародними компонентами легко впізнати, вони мігрують з

однієї мови до іншої, не потребують перекладу і позначають поняття

найрізноманітніших галузей знань. А оскільки термінологічні системи

характеризуються свідомим термінотворенням, то відоме також авторство

деяких термінів. Зокрема слово піроксилін утворив французький хімік

Пелуз у 1836 році, палеоліт – англієць Дж. Лаббок, психологія –

Меланхтон, логарифм – шотландський математик Дж. Непер, біолог –

французький дослідник Ламарк 1802 р. тощо. Усі ці терміни утворені з

грецьких основ.

 

Усі слова з міжнародними терміноелементами можна поділити на такі три

групи: слова, де ці компоненти вживаються лише на початку (авто-, аеро-,

стерео-, фото- тощо), лише вкінці (-завр, -латрія, -скоп) або на початку

і вкінці слова одночасно (лог- ... -лог, метр- ... -метр).

 

Подвійну властивість, тобто вживатися у пре- і постпозиції, за даними

Словника іншомовних слів (різних років видання), мають близько 60

компонентів: антр(о)- ... -антр(оп): антропологія ... пітекантроп, біо-

… -біоз: біосфера, біогенез, біографія, біокібернетика ... ентеробіоз;

бласто- ... -бласти: бластомікоз, бластоциста ... акробласт, остеобласт;

ген(о)-...-ген(ез): генотип, генофонд ... бластогенез, .кладогенез;

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ