.

Слова-терміни з міжнародними компонентами, що вживаються у пре- і постпозиції (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
292 6342
Скачать документ

Реферат на тему:

Слова-терміни з міжнародними компонентами, що вживаються у пре- і
постпозиції

Міжнародні лексеми є у кожній мові. Їх кількість залежить від того, чи
мова повністю абсорбує ці слова у свою систему, чи навпаки, відштовхує
їх, намагається знайти для них відповідні аналоги на національному
ґрунті. Більшість таких слів називають поняття різних галузей знань,
тобто є термінами. Українській мові також притаманні такі спеціальні
назви. Вони з(явилися порівняно недавно, але вже отримали права
громадянства. Одні з них пристосувалися до нашої мови, отримали
національну афіксацію, стали продукувати словотвірні ланцюжки та гнізда,
інші ж так і залишилися у своєму первісному вигляді, лише в нашій
транслітерації. “Інтернаціоналізація лексем належить до універсальних
мовних явищ, оскільки, включає до свого словникового фонду певну
кількість міжнародних слів і термінів. Процес інтернаціоналізації лексем
досить складний і пов’язаний як із внутрішньомовними, так і
зовнішньомовними факторами. У цьому зв’язку інтернаціональне, міжнародне
слово може або генетично належати до загальноетимологічного фонду і
проходити шлях розвитку усередині конкретної мови, або запозичуватися з
мови, в якій воно було введено в ужиток, при цьому неабияка роль
відводиться мові-посереднику”.

В українську мову латинські й грецькі слова проникали різними шляхами:
1) безпосередньо з класичних мов; 2) за посередництвом
романо-германських мов (французької чи німецької); 3) за посередництвом
слов’янських (польської чи російської).

Процес запозичення термінів суттєво не відрізняється від запозичення
слів загальновживаної мови, проте певні відмінності існують. Полягають
вони саме в переважно писемному шляху проникнення нових слів, а також
можливості свідомого впливу на формування термінологічних систем.

Терміни з міжнародними компонентами легко впізнати, вони мігрують з
однієї мови до іншої, не потребують перекладу і позначають поняття
найрізноманітніших галузей знань. А оскільки термінологічні системи
характеризуються свідомим термінотворенням, то відоме також авторство
деяких термінів. Зокрема слово піроксилін утворив французький хімік
Пелуз у 1836 році, палеоліт – англієць Дж. Лаббок, психологія –
Меланхтон, логарифм – шотландський математик Дж. Непер, біолог –
французький дослідник Ламарк 1802 р. тощо. Усі ці терміни утворені з
грецьких основ.

Усі слова з міжнародними терміноелементами можна поділити на такі три
групи: слова, де ці компоненти вживаються лише на початку (авто-, аеро-,
стерео-, фото- тощо), лише вкінці (-завр, -латрія, -скоп) або на початку
і вкінці слова одночасно (лог- … -лог, метр- … -метр).

Подвійну властивість, тобто вживатися у пре- і постпозиції, за даними
Словника іншомовних слів (різних років видання), мають близько 60
компонентів: антр(о)- … -антр(оп): антропологія … пітекантроп, біо-
… -біоз: біосфера, біогенез, біографія, біокібернетика … ентеробіоз;
бласто- … -бласти: бластомікоз, бластоциста … акробласт, остеобласт;
ген(о)-…-ген(ез): генотип, генофонд … бластогенез, .кладогенез;
грам- … -грам: грамофон – кілограм, міліграм; граф- … -граф:
графологія, графоман, графопректор … бібліограф, термограф,
осцилограф; дермато- … -дерм(а, -ія): дерматоген, дерматологія…
екзодерма, склеродерма; кардіо- … -карді(я): кардіологія, кардіографія,
кардіоспазм … стенокардія; кін(о)- … -кін(ез)(ія): кінематографія,
кіносеріал … бластокінез, брадикінезія; ліз(о)- … -ліз:
лізогенія, лізосоми … радіоліз, гідроліз; літ(о)- … -літ: літогенез,
літографія … неоліт, лепідоліт; лог- … -лог(ія): логограма,
логографія, логометр, логарифм … біолог, біологія, філолог, філологія;
метр- … -метр(ія): метроном, метрологія … барометр, спідометр,
кілометр; морф(о)- … -морф(ізм,-оз): морфологія … гомоморфізм,
аломорф, ол(е)- … -ол: олеографія … нігрол; ноз(о)- … -ноз:
нозематоз, нозологія … зооноз; номо- … -ном(ія): номограма,
номографія … біном; оном(а)- … -онім: ономастика … синонім;
офтальм(о-) .. -офтальм: офтальмологія … буфтальм; пат(о)- …
-пат(ія): патологія … гомеопат; троп- … -троп(ізм, -ія): тропопауза
… геліотроп, автотропізм; пед-… -педія: педогенез, педологія,
педоцентризм … гіпнопедія, ортопедія; птер(о)- … -птер:
птеродактиль, птерозавр … гелікоптер, гіменоптер; стат(о)- … -стат:
статоліти, статоскоп … реостат; термо- … -терм(ія): термометр,
термограф … ізотерми; топ- …-топ: топоскоп, топоніміка, топографія …
ізотопи; фаг(о)- … -фаг(ія): фагоцити, фаготерапія … бактеріофаг,
аерофагія, бактеріофагія; філ(о)- … -філ(ія): філологія …
слов(янофіл, гемофілія; фіт(о)- … -фіт: фітотерапія … гігрофіт,
криптофіти; фон- … -фон(ія): фонограма, фонограф … магнітофон,
стереофонія; хром(о)- … -хромат(о): хромогени, хромопласти …
цитохроми, генатохром; цит(о)- … -цит(оз): цитогенетика …
тромбоцити, лейкоцитоз тощо.

Не виділені у словнику: одонт(о)- … -одонт: одонтоліт, одонтологія …
мастодонти, ігуанодонт; склеро- … -склероз: склеродерма –
остеосклероз. Слід зазначити, що окремі компоненти виділяються у СІС,
інші – ні. Зокрема не виділені препозитивні компоненти: ген(о)-, грам-,
метр-, одонт(о)-. Детальний аналіз слів із цими компонентами дає
підстави стверджувати, що, маючи спільну етимологію, терміноелементи
вступають між собою у відношення полісемії, омонімії (паронімії),
позначаючи цілком різні поняття.

Найбільша кількість слів зафіксована з елементами біо- (у препозиції) –
180, на другому місці – з терміноелементом кін(о)- (кінема-, кінетик-) –
118 та термо- – (129). Найменше – з грам- (12).

З постпозитивним терміноелементом найбільше виявлено слів на -граф (94),
-графія (88), -метр (98), -метрія (52), найменше -андрія, -офтальм (по 5
слів).

За частиномовним вираженням переважають іменники. До речі, терміни з
постпозитивними міжнародними компонентами є лише іменниками. Інші
частини мови виявлені лише в словах з препозитивними компонентами.
Найменше є серед них прислівників. Їх мають слова з літ(о)- –1
(літологічно), філ(о)- – 2 (філологічно, філософічно), а дієслів з біо-
– 1 (біоортогоналізувати), кінема- 1 (кінематографувати), кіно- 2
(кінофікувати, кінофікуватися), літо- 3 (літографувати, літографуватися,
літохромувати); термо- – 1 (термостатувати); філ- 3 (філософувати,
філософствувати, філософувати).

Чітку вказівку на певну наукову чи професійну сферу дають препозитивні
компоненти бласт(о)- (медицина, біологія), кін- (мистецтва, техніки),
офтальм(о)- – медицина та медична техніка, фіт- (ботаніка,біологія) та
постпозитивні -біоз, -бластом, -кінезія, -офтальм, -терм(ія), -цит(оз)
з медичної галузі.

Усі інші мають широкий спектр використання, напр.: андро- (медицина,
астрономія, біологія, техніка) дендро- (ботаніка, техніка, лісівництво,
хімія), метр(о)- (техніка, медицина, метрологія, суспільно-політична і
загальнонаукові сфери), термо- (техніка, хімія, фізика, біологія) тощо,
аналогічно і постпозитивні, напр.: -грам (лінгвістика, техніка,
археологія, математика, медицина), -граф (техніка, суспільно-політичне
життя, загальнонаукова сфера) – див. таблицю:

Препозитивний терміноелемент Сфера уживання Постпозитивний
терміноелемент Сфера уживання

АНДР(О)- Медицина, астрономія, біологія, техніка -АНДР (ІЯ)
Суспільно-політична, медична, релігійна

БІО- Біологія, техніка, загальнонаукова -БІОЗ Біологія, медицина

БЛАСТ(О)- Біологія, медицина -БЛАСТ (ОЗ) Біологія, медицина

ГРАМ- Лінгвістика, техніка -ГРАМ Лінгвістика, техніка, археологія,
медицина, математика

ГРАФ(О)- Загальнонаукова, суспільно-політична, техніка -ГРАФ(ІЯ)
Техніка, суспільно-політичне життя, загальнонаукова сфера

ДЕНДРО- Ботанічна, загальнонаукова, техніка, лісівництво, хімія
-ДЕНДР(ОН) Ботаніка, лісівництво

КІН (Е, ЕМА, О)- Мистецтво, техніка, фізика, математика -КІН(ЕЗ, ІЯ)
Біологія, медицина

ЛІТ(О)- Геологія, екологія, медицина, археологія, астрономія -ЛІТ
Геологія, хімія, техніка

ЛОГ(О)- Медицина, філологія. Семіотика -ЛОГ(ІЯ) Загальнонаукова,
філологія

МЕТР(О)- Техніка, медицина, загальнонаукова, суспільно-політична
-МЕТ(ІЯ) Техніка, математика, загальнонаукова

ТЕРМ(О)- Техніка, хімія, біологія, фізика, загальнонаукова -ТЕРМ(ІЯ)
Медицина, фізика

ФІЛ(О)- Загальнонаукова, біологія -ФІЛ (ІЯ, (ОЗ) Загальнонаукова,
суспільно-політична, біологія, медицина

ФІТ- Ботаніка, біологія -ФІТ Медицина, фізика, техніка

ФОН(О)- Техніка, фізика, лінгвістика -ФІТ Медицина, фізика, техніка

ЦИТ(О)- Хімія, біологія, медицина -ЦИТ(ОЗ) Біологія, медицина

¦

?

2 (позначає прилади), -цит (позначає клітину).

Усі інші компоненти співвідносяться одночасно з кількома категорійними
класами (лексико-семантичними групами) і не виконують дейктичної
функції, зокрема слова на -граф позначають назви приладів (їх чи не
найбільше – кімограф, томограф різограф), їх сукупність (варіограф,
поліграф), узагальнені поняття (телеграф, фототелеграф), назви осіб за
виконуваною роботою (біограф, ксилограф), види записів (автограф,
гідрограф), а терміноелемент -термія – назви наукових галузей
(геотермія, електротермія), процеси (гіпотермія), методи (діатермія).

Розглянувши фіксацію слів з цими з препозитивними та постпозитивними
терміноелементами в словниках різних типів та різних років видання,
приходимо до висновку, що окремі компоненти зберігають свою низьку
продуктивність і зустрічаються лише в обмеженому колі слів, напр.,
препозитивний граф-, грам-, дендро-. Інші навпаки, виявляють високий
ступінь продуктивності, поєднуючись щораз з новими й новими основами, в
тому числі й українськими, це кіно-, офтальмо-, термо-, цито-, фіт(о)-.
Компоненти поєднуються з латинськими (біоелемент, дендропарк,
кінопроектор, термодифузія) грецькими (біоакустика, кінотехніка,
термоантрацит) французькими (біоінженер, кіномонтаж, термобатарея),
німецькими (біоцех), англійськими (кінопрожектор) арабськими
(кіноальманах) основами.

Компоненти андро-, бласто-, дендро-, лого-, метро-, офтальмо-, філо-,
фіто-, фоно-, цито- зовсім не поєднуються з українськими основами. Однак
інші починають активно творити слова на українському мовному ґрунті:
біострум, біопаливо, біосумісний; графопобудувач, дендроутворення,
кінообговорення, термовологопровідність, термострум. Особливо високу
продуктивність має компонент кіно-: кіновипуск, кінодокумент,
кінолітопис, кінопрацівник, кіноогляд і под.

Статус компонентів також визначається за принципом наявності етимонів у
простих словах. Однак компоненти андро-, офтальмо-, фіто- у простих
словах не зустрічаються, а компонент біо- в деяких термінах можуть бути
скороченням прикметників біологічний та біографічний. Така біпозиція цих
компонентів дає підстави говорити про їх кореневий статус. Йдучи за
концепцією Н. Ф. Клименко та Є. А. Карпіловської, ми вважаємо їх
основами та коренями, а слова, до яких вони входять – складними, що не
суперечить трактуванню таких слів у сучасних словниках.

Спостерігаючи за наявністю слів з такими компонентами у словниках різних
типів та різних років видання, приходимо до висновку, що одні з них
виявляють досить низьку продуктивність у препозиції і досить високу в
постпозиції (-грам, -граф, -лог), інші ж навпаки – високу у препозиції і
низьку в постпозиції (біо-, кіно-).

Полісемія властива термінам: бластогенез, кінодраматургія, кінопанорама,
кінофестиваль, літографія, літофанія, моноліт, одонтоліт, термограма,
термоізоляція, термотаксис, фонотека, фонографія тощо.

У синонімічні відношення вступають також поодинокі терміни:
андробластома – аренобластома; гнотобіотика – гнотобіологія, кінофабрика
– кіностудія; кіноактор – кіноартист, кінохроніка – кіноінформація,
термофільний – теплообмінний; антонімічні відношення виявлені лише серед
термінів-словосполучень: офтальмоплегія внутрішня – офтальмоплегія
зовнішня, офтальмоскопія зворотна – офтальмоскопія пряма. Тобто, в
парадигматичні відношення вступають лише окремі терміни. Більшості вони
не притаманні.

Синтагматика властива також лише окремим словам: андроцей (двобратовий,
дископодібний, мономерний, полімерний, трисильний); біологія (космічна,
молекулярна, експериментальна), біопсія (аспіраційна, відкрита,
пункційна), кінетика (дифузна, адсорбції, дезактивації, конверсії,
розчинення, реакції, хімічна, електрохімічна); кіноапарат
(вузькоплівковий, широкоплівковий), кіноплівка (позитивна, негативна),
кіно (дитяче, документальне, звукове, ігрове, латентне, наукове,
науково-популярне, науково-виробниче, німе, панорамне, стереоскопічне,
вузькоплівкове, навчальне, кольорове, широкоформатне, широкоекранне),
кінофільм (документальний, музичний, науково-популярний, навчальний,
художній, кольоровий, широкоекранний), офтальмія (періодична, сніжна);
офтальмологія (військова, військово-польова, дитяча), офтальмоскоп
(безрефлексний, бінокулярний, дзеркальний ручний, лазерний,
телевізійний, електричний ручний) тощо.

Зіставляючи словники різних типів та різних років видань натрапляємо на
різне трактування окремих термінів. Зокрема слово кіно сьогодні має
значення: 1) кінематографія, кіномистецтво; 2) кінофільм; 3) кінотеатр
[СУМ IV: 165]. А СЧС 1932 року трактує його як 1) густий сік деяких
тропічних рослин, вживаний у медицині як ліки проти бігунки; 2)
скорочена назва кінематографа. Тобто спостерігаємо зміну семантичної
структури слова.

Семантична структура деяких термінів змінилася: розширилася (стереотип –
стале відлите письмо на металевій плиті; відбитка з такого письма,
зразок [СЧС 1933: 374] і 1) пластина, плита з металу, гуми або пластмаси
з точним відтворенням друкарського набору, що дає можливість водночас
друкувати на кількох машинах в різних місцях; 2) синтезуюча діяльність
головного мозку людини вищих тварин, яка полягає в об’єднанні в одну
складну динамічну систему умовних рефлексів, що виробляються внаслідок
неодноразового повторення певних подразників через сталі проміжки часу;
3) те, що часто повторюється, стає звичним, загальноприйнятим і чого
дотримуються, що наслідують у своїй діяльності [ВТССУМ: 1193), прототип
– первовзір, перший зразок, за яким щось зроблено [СЧС 1938: 216] і 1)
конкретна особа, факти життя або риси характеру якої покладено в основу
образу літературного твору; 2) первісний вигляд, первісна форма якогось
органу чи організму, з якого історично розвинулися дальші органи або
організми; 3) те (той), що є попередником, взірцем (кого) чого іншого
[ВТССУМ: 994] або звузилась, напр.: ономастик – 1) вірші, написані на
день народження або іменин; 2) пояснювач слів або імен [СЧС 1932: 286] і
– розм. спеціаліст із ономастики.

Одні терміни з міжнародними компонентами зникають з нашої мови, інші –
з’являються. Так, не вживають сьогодні слів: біофаки (найменші носії
життя), біософія (життєва мудрість), літораль (морський берег),
логодедалія (вишуканість висловів); логомахія (суперечка про слова, а не
про суть справи); філоком (помада для вирощування й зміцнення волосся),
логософія (основне знання значіння слів, їх походження, творення);
фітогномоніда (наука, що вивчає як визначати рослини та їх будову через
їхній зовнішній вигляд), фонопор (апарат, з допомогою якого телефонують
й заразом телеграфують); рідковживаними стали слова логофет (канцеляр
візантійської імперії); термомікрофон (дуже чутливий магнетичний
мікрофон); філосеміт (прихильник, друг євреїв); фонограф (прилад, що
записує, а потім відтворює різні звуки співу, розмови, музики).

Зіставляючи розглянуті слова з їхніми аналогами в інших слов’янських
мовах, знаходимо як повні міжнародні відповідники: у польській
вibliograf, bibliografia, biograf, biografia, kinematograf, kardiograf,
kinematografia, termodynamika, termometr, termometryczny, termostat,
termoelektrycczno??, termoj?drowy, termonuklearny; metr, metrampa?,
metryka, metryczny, metronom, metropoliten, metropolia, kilometr,
termometr, у чеській: metrak, metra?, metricky, metrika, metronom,
metropolle, metrovy, metrum, kilometr,termodynamicky, termodynamika,
termolahev, termonuklea, termostat, graficky, grafika, grafikon,
grafolog, telegraf, telegraficky, telegrafie, telegrafista,
telegrafistka, telegrafni, telegrafovat, fotograf, fotografie, так і
національні: termometr – cieplomerz., bibliografia – ksi?goznawstwo,
biografia – ?yciorys, kinematografia – przemysl filmowa.

Українська мова теж активізує останнім часом свої мовні ресурси і
намагається заміняти такі слова у своєму арсеналі. Напр., біографія –
життєпис, біологія – природознавство, дендрологія – деревознавство,
кінетичний – руховий, рухомий, літолог – камнезнавець, літоральний –
узбережний, логодедалія – пишномовність, офтальмологія – очезнавство
тощо. Але якщо це явище вже типове на побутовому рівні, то на науковому
такі заміни не завжди доцільні, бо нерідко це приводить до
неадекватності значень, напр.: грамотний – письменний.

Таким чином, слова з міжнародними компонентами, що уживаються як у пре-,
так і постпозиції, посідають чільне місце в національних
терміносистемах, однак мають і свою специфіку, яка виявляється на рівні
парадигматики, синтагматики, систематизації та семантичної структури
слів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020