UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДискурсивність текстової фрагментації як вияв категорії дискретності (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2639
Скачало227
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Дискурсивність текстової фрагментації як вияв категорії дискретності

 

Вивчення тексту як найвищого рівня мовної системи у мовноцентричній

лінгвістичній парадигмі або як процесу і результату комунікації в

антропоцентричній передбачає розгляд основних текстових категорій, серед

яких виділяють дискретність як одну із провідних. Річ у тому, що текст

як знакова система є гетерогенним утворенням, що зумовлено специфікою

світосприйняття: людина сприймає і відтворює об’єктивну дійсність не як

цілісну та нерозчленовану систему, а як сукупність окремих фрагментів,

ситуацій, подій. Текст виявляє цю особливість психіки людини повною

мірою, адже він становить складне неоднорідне явище з погляду як форми,

так і змісту, що неодноразово зазначали фахівці в галузі

текстолінгвістики. Так, І.М. Колегаєва, розглядаючи формально-графічне

членування тексту, вказує на те, що він завжди є парцельованим і

структурованим, наслідком чого стає наявність різних за обсягом та

ієрархією фрагментів [Колегаева 1991: 57]. Семантичне членування тексту

передбачає виокремлення тем, мікротем, макротем [Домашнев и др. 1983:

35] і відповідних текстових структур. В.А. Кухаренко, розрізняючи ці два

аспекти дискретності тексту, говорить про архітектонічне (формальне) і

композиційне (змістове) членування [Кухаренко 1988: 70]. Такий підхід

спричинив виділення текстових одиниць формального і семантичного рівнів

відповідно, хоча однозначного погляду на цю проблему не існує (напр.,

див.: [Валгина 2003: 21-22; Солганик 2002: 38; Різун 1998: 8]).

Комунікативний підхід до тексту, що набув поширення наприкінці минулого

століття, зумовив необхідність перегляду текстової дискретності в

ракурсі актуалізації певних текстових компонентів з огляду на

прагматичну настанову [Гальперин 1981: 70], а застосування розробок з

когнітивної лінгвістики дозволило виділяти в тексті ментальні моделі,

сценарії або фрейми [Минский 1979]. Комунікативне членування тексту

розглядають у межах процесу комунікації, враховуючи специфіку

породження/сприйняття тексту та акцентуючи на рецептивному боці цього

процесу: „рекурсивне сканування інформації у свідомості адресата та збіг

її зі сценаріями та установками його пам’яті створює дискретність

текстового змісту як лінійну, так і наскрізну...” [Селиванова 2002:

207].

 

Розмаїття підходів до текстового членування і зумовлює актуальність

нашого дослідження, яке присвячене аналізу художнього тексту, зокрема

його специфічній фрагментації, ініційованій автором. Саме тому предметом

аналізу

 

стали текстові фрагменти, поява яких у тексті не має формального або

власне семантичного підґрунтя, а залежить від прагматичної настанови

мовця або внутрішньої експресії твору. Об’єктом дослідження є тексти

творів українських письменників-постмодерністів, що відбивають прагнення

знищити межі текстової реальності і порушити канони створення

вербального тексту.

 

Метою статті є аналіз специфіки комунікативного членування тексту з

акцентом на деструктивних синтаксичних конструкціях – невід’ємних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ