UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСемантична структура іменників pluralia tantum у “Словарі української мови” Б. Грінченка та в “Словнику української мови” (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3779
Скачало229
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Семантична структура іменників pluralia tantum у “Словарі української

мови” Б. Грінченка та в “Словнику української мови”

 

Множинні іменники в українській мові давні; у процесі розвитку вони

міняють свою семантичну структуру, граматичні співвідношення із формами

в однині. Спостереження за зміною, частковою чи повною, лексичного

значення таких іменників можна провести, порівнюючи подачу цих іменників

у “Словарі української мови” Б. Грінченка та у “Словнику української

мови”.

 

Для порівняльного аналізу взято саме ці лексикографічні праці тому, що

по-перше, “Словник української мови” – це найбільший український словник

тлумачного типу, отже, в ньому, відповідно, зафіксовано найбільше

аналізованих іменників. А словник за редакцією Б. Грінченка – це „перший

ґрунтовний словник української мови” [Тараненко 1990: 5], і за своїм

жанром перекладний з елементами тлумачного. По-друге, джерельна база

словників переплітається, тому обидві лексикографічні праці описують в

основному, спільну лексику, це дає змогу простежити за змінами іменників

pluralia tantum у часі.

 

Аналіз множинних іменників у “Словарі української мови” Б. Грінченка

(далі “Словар”) та у Словнику української мови (далі СУМ) виявляє низку

змін їх семантичної структури.

 

У двох лексикографічних працях, звичайно, є такі іменники pluralia

tantum, що мають ідентичну семантику. Наприклад, іменник оглядини – “1.

Огляд, оглядування;” “2. Огляд житла і господарства після сватання, який

закінчується гостиною” [Словар 1909 І: 36] і “1. Обряд знайомства

батьків із майном нареченої. 2. Те, що огляд.” [СУМ 1980 V: 616].

 

Ідентичну структуру в двох словниках мають ще іменники вінкоплетини,

відвідини, висівки, родини, сіни, теревені тощо.

 

З-поміж аналізованих іменників спостерігаємо такі, які “Словар” подає із

позначкою „частіше у множині ” як одне із значень до реєстрового слова,

ужитого в однині, а Словник української мови подає їх уже як власне

множинні (ті, що не співвідносні взагалі із формами в однині) в окремій

словниковій статті. Наприклад, лапки: лапка – „8. перев. у множині,

розділовий знак” [Словар 1909 II: 244] і лапки – „розділовий знак” [СУМ

1980 IV: 448].

 

“Словар” подає аналізований іменник як одиничний, а СУМ – як множинний.

Отже, форма іменника лапки виокремилася у самостійне слово. У сучасній

українській мові є два слова: багатозначне – лапка – „1.

зменшено-пестливе до лапа. 2. звичайно мн. шкурки, хутро з лап тварини”

[СУМ 1980 IV: 448] і однозначний вищеподаний множинний іменник лапки.

 

Аналогічно подано у словниках іменник півники: півник – „3. перев. у

множині. Півники – рослина” [Словар 1909 III: 157] і півники – „рослина”

[СУМ 1980 VI: 383].

 

У сучасній українській мові іменник “півник” на позначення рослини має

множинну початкову форму через низьку частоту вживання форми в однині.

 

Порівняємо також іменник гаразди: гаразд – „2. перев. у множині. Гаразди

– достатки” [Словар 1909 І: 272] і гаразди – “діал. достатки” [СУМ 1980

ІІ: 29].

 

Словник Б.Грінченка усі значення подає в одній словниковій статті, а СУМ

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ