UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗона вібрацій на наддністрянсько-подільському діалектному суміжжі (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3836
Скачало263
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Зона вібрацій на наддністрянсько-подільському діалектному суміжжі

 

Інтерпретація даних лінгвістичних карт, що після картографування є

наступним етапом лінгвогеографічного вивчення діалектного простору, дає

дослідникам дані про синхронне розташування, взаємодію та

взаємозумовленість діалектних рис у просторі; про хід історичного

розвитку окремих діалектних особливостей (історизм властивий легендам

багатьох карт Атласу української мови – АУМ); про міграційні процеси та

інші історичні та демографічні явища, які впливають на стратиграфію

ареалів; про зумовлені позамовними чинниками осередки діалектотворення

та ін. Інтерпретація даних лінгвістичних карт також унаочнює особливості

діалектного мовлення в їх просторових виявах [Українська лінгвогеографія

2003 : 3].

 

Вияви динаміки діалектного мовлення особливо виразні в зонах зіткнення

діалектних одиниць одного рівня. Такі зони зіткнення стають об’єктом

особливого вивчення з уваги на те, що лінгвогеографія оперує даними про

суцільний діалектний простір. Діалектологія, виявляючи подібні за

діалектними рисами ціліcні утворення типу груп говірок чи наріч, дає

змогу тільки приблизно окреслювати їхні межі. Саме проблема розмежування

діалектних просторових конструкцій, визначальна для діалектологів, з

огляду на вибірковість спостережень у діалектному просторі стимулювала

вивчення обширів, що пролягають між визначеними діалектними територіями

і на яких діалектні риси було важко локалізувати.

 

Сучасна лінгвогеографія оперує низкою терміносполук на позначення

території міждіалектного та міжмовного контактування: „зона вібрацій”

(Коць-Григорчук 2002 :13( „зона перехідності”, „зона змішаності”, „зона

інтерференції”, „зональні ареальні елементи”, „зональні ареальні

утворення” (нові мовні компоненти, зумовлені локальним контактуванням)

(Жилко 1990 :19(, „інтерферовані ареали” як результат міжмовного чи

міждіалектного контактування (Назарова 1970 : 22(.

 

Враховуючи те, що межі між діалектними просторовими конструкціями

нечіткі та розмиті, в лінгвогеографії використовують термін „зона”. Якщо

ареал – це територія поширення окремих мовних явищ, ізоглоса визначає

його межі, то зона, часто як неповний синонім ареалу, – це діалектний

обшир, що об’єднує декілька

 

подібних мікроареалів, основною ознакою якої є неточність, приблизність

меж (Бородина 2002 : 137(.

 

Зона вібрацій є складовою частиною комплексного аналізу діалектного

континууму, який вміщує також центр та периферію. Зіткнення латеральних

частин ареалів діалектних рис, властивих суміжним діалектним просторовим

конструкціям, – місце творення зон вібрацій, у межах яких можуть

формуватися зони змішаності (з їх паралелізмами) чи зони перехідності

(відповідно, з контамінаціями, архаїзмами, розщеплювання значень слів,

гіперизмами тощо) [Українська лінгвогеографія 2003 : 3].

 

Поняття „зона вібрацій” використовує та теоретично обґрунтовує

Л. Коць-Григорчук, відзначаючи, що на периферії суміжних діалектних

просторових конструкцій формуються проміжні смуги – зони діалектних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ