UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПаремії як засіб відображення когнітивних процесів (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4851
Скачало362
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Паремії як засіб відображення когнітивних процесів

 

Останнім часом щораз більшу увагу дослідників привертає

когнітивно-дискурсна парадигма. У мовознавстві з’являються нові

розвідки, спрямовані на дослідження мови у зв’язку з людиною, її

пізнавальною діяльністю.

 

Ця стаття є спробою систематизувати й узагальнити основні етапи розвитку

паремій як засобу відображення когнітивної діяльності людини.

 

Мета статті – виявлення когнітивних процесів, що відбилися у прислів’ях

та приказках.

 

Для досягнення поставленої мети сформульовано такі завдання:

 

охарактеризувати мовознавчі напрями – когнітологію та когнітивну

лінгвістику;

 

з’ясувати місце прислів’їв та приказок як засобів відображення

пізнавальної активності людини;

 

визначити зв’язок розвитку паремій з когнітивними процесами соціуму.

 

У першій половині 70-х років XX ст. на Заході одночасно з’являються два

напрями у мовознавстві, які згодом набувають великої популярності, -

когнітологія та когнітивна лінгвістика (або когнітивна граматика).

 

Когнітивна лінгвістика (від англ. cognition – знання, пізнання,

пізнавальна здатність) – мовознавчий напрям, у якому функціонування мови

розглядається як різновид когнітивної, тобто пізнавальної діяльності, а

когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджуються

через мовні явища [Штерн 1998: 169].

 

“Когнітивна лінгвістика розглядає мову не як ”систему в самій собі і для

самої себе” (Ф. де Соссюр), а у зв’язку з людиною, без якої виникнення й

функціонування цієї системи було б неможливим” [Кочерган 2003: 24].

Тобто, мова розглядається як явище суспільне, яке перебуває у

взаємозв’язках з історією народу, його культурою.

 

Когнітивна лінгвістика є складовою частиною когнітології – науки, що

досліджує когнітивні процеси у свідомості людини, завдяки яким вона

сприймає, пізнає та з’ясовує навколишній світ.

 

„Когнітологія досліджує моделі свідомості, пов’язані з процесами

пізнання, з набуттям, виробленням, зберіганням, використанням, передачею

людиною знань, з репрезентацією знань і обробкою інформації, яка

надходить до людини різними каналами, з переробленням знань, прийняттям

рішень, розумінням людської мови, логічним виведенням, аргументацією та

з іншими видами пізнавальної діяльності” [Кочерган 2003: 24]. Таким

чином, когнітологія – це, так би мовити, обчислювальна машина, яка

характеризує людину, аналізуючи її психіку, розумову діяльність, і на

перше місце серед поставлених завдань висуває дослідження мови в

нерозривному зв’язку з людиною. Саме тому когнітивна лінгвістика стала

провідною серед наукових дисциплін у межах когнітології, головним

завданням якої є зображення мовної здатності людини як частини її

когнітивної здібності.

 

Представниками когнітивної семантики на початковому етапі її становлення

як науки були переважно американські вчені Дж. Лакофф, Р. Лангакер, Р.

Джекендофф, Ч. Філлмор, А. Гольдберг, Дж. Тейлор, А. Ченкі та ін.

 

Головним завданням представників когнітивної семантики стало виявлення і

пояснення організації знань про світ у свідомості людини, а також

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ