UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості реалізації категорїї антропоцентричності в міжнародно-правовому дискурсі (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1750
Скачало186
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості реалізації категорїї антропоцентричності в

міжнародно-правовому дискурсі

 

Актуальність теми статті обумовлюється інтересом сучасної лінгвістичної

науки до вивчення процесів породження та сприйняття дискурсу як

комунікативної ситуації, що є результатом синхронізації когнітивних

процесів комунікантів, безперервно взаємодіє з їх рефлексуючою

діяльністю, яка оформлюється в когнітивних-комунікативних стратегіях і

динамізує текстову систему, включаючи її в простір семіозісу.

Теоретичним підґрунтям статті є теорія всеохоплюючої діалогічності, що

походить від концепції гуманітарного пізнання М.М. Бахтіна [Бахтін 1996]

та Ю.М. Лотмана [Лотман 1992] і дає змогу інтегрувати положення

„ключових концептів і методик різних галузей для вивчення загального

об’єкта, яким є мова в своїй головній маніфестації –

мовнокомунікативній” [Селіванова 2002 : 278].

 

Спираючись на когнітивно-комунікативні особливості міжнародно-правового

дискурсу (МПД) і на загальноприйняте в сучасній лінгвістиці положення

про те, що „гносеологічним і комунікативним центром дискурсу і тексту є

... індивідуальна свідомість” [Селіванова 2002 : 228], в статті

обґрунтовуємо таку робочу гіпотезу: складові комунікативної моделі МПД є

рівнями діалогізації з текстом (або з міжнародно-правовою реальністю, що

має бути оформлена в нормативний текст) різних компонентів тезауруса

комунікантів. Якщо висвітлювати проблему антропоцентричності дискурсу в

площині пояснення механізмів дискурсивної концептуалізації змісту

міжнародно-правового тексту через особливості структурування (активації,

прогнозування) особистості комунікантів дискурсу, то поле наукових

досліджень із зазначеної проблематики охоплює низку міждисциплінарних та

інтердисциплінарних концептів і методик.

 

Розуміючи неможливість аналізу всіх теорій, зупинимось на аналізі тих,

які так чи інакше чином розкривають проблему взаємопов’язаності

когнітивних операцій над ментальними структурами із засобом

комунікативної організації дискурсу та активації інтерактивних моделей.

На наш погляд, вагомий внесок у зазначену проблематику зроблено теоріями

постструктуралізму, в яких процесуальна (у сучасному розумінні) природа

дискурсу „урівноважується” його розумінням як структури, що конституює і

конституюється як сигніфікативне утворення. Так, з одного боку,

смислотворення обґрунтовується як „нескінченна гра горизонтальних

еквівалентностей / відмінностей [Ernesto Laclau and Chantal Mouffe 1985

: 108]. З іншого боку, ідентичність дискурсу як сукупності відносно

стабільних конфігурацій об’єктів, суб’єктів та зв’язків між ними

забезпечується „опорними моментами”, головними сигніфікаторами в

„парадигматичній низці еквівалентностей” [Jacob Torfing 1999 : 98-99],

що впроваджуються в дискурсивне поле, ретроспективно відновлюючи його

ідентичність.

 

У філософії дискурсу (археологічного періоду) Мішеля Фуко [Foucault,

Michel 1980] „відкритість дискурсу” та „нескінченна гра” смислів

концептуально оформлюється в категорію „децентрованого”,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ