UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМовознавча спадщина професора Василя Лева (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1572
Скачало195
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Мовознавча спадщина професора Василя Лева

 

Культура є людською потребою пізнавати, творити й досконалити вартості

в собі й довкола себе. Ці слова по-своєму відображають головну життєву

лінію проф. Василя Лева, який у нелегких обставинах чужомовного

оточення, завдяки своїй жертовній праці і самопосвяті творив свій

неповторний фрагмент в історії української культури.

 

Протягом тривалого часу Василь Лев займався педагогічною діяльністю,

тому його професійні потреби, знання тісно перепліталися із науковими

зацікавленнями, із науковою проблематикою в галузі мовознавства. Крім

того, Василь Лев – достойний представник української культурної еліти.

 

Слабо зорана мовознавча нива потребувала різносторонніх працівників, які

б

 

паралельно займалися і теоретичними питаннями, і практичними, і

науково-популяризаторськими. Звичайно, що співвідношення між цими трьома

видами (напрямками) діяльності не було однаковим і незмінним. У кожного

вченого була своя динаміка і свої пріоритети, які виростали з конкретних

обставин життя.

 

Огляд наукової спадщини проф. Василя Лева певною мірою висвітлює дві

ділянки мовознавства, що безпосередньо пов’язані із нагромадженням

мовних фактів: це вивчення текстів і вивчення діалектів (реґіональних і

соціальних).

 

Василя Лева цікавила, насамперед, альфа і омега мовознавчої науки –

історія мови. Власне від кінця 20-их рр. ХХ ст., від першої наукової

публікації про “Крехівський Апостол” (“Prace Filologiczne”, 1929) учений

демонструє свої досліди у висвітленні різноманітних питань з історичної

лексикології, історичної лінгвостилістики, текстології, історії

мовознавства. Він вивчає давні Крехівські пам’ятки “Апостол” і “Палею”;

дає відповідь на кардинальне питання: чому та як постають мови;

опрацьовує написи на старих книгах і церквах; звертає свою увагу на

український переклад Хроніки з XVI ст. Мартина Бєльського; досліджує

мову Святого Письма та мову галицького духовенства; готує стислі

словникові статті про українську редакцію староцерковнослов’янської

мови, про історію українського письма та українську систему закінчень

для потреб “ЕУ”. Ця філологічна проблематика знайшла своє відображення у

статтях: “Український переклад Хроніки Мартина Бєльського” (1935); “Чому

та як постають мови і діялекти” (1931); “Написи на церкві в Старому

Яневі, пов. Яворів” (1937); “Мова галицького духовенства від часу

прилучення Галичини до Австрії аж до 1848” (1943); доповідь на III

Міжнародному конгресі славістів у Белґраді “Мовні особливості

“Крехівської Палеї” (1939); “Лексичні новотвори у “Крехівській Палеї”

(1948); “Поетична мова Святого Письма” (1953); “Наша богослужбова мова”

(1980); “Боротьба за українську літературну мову в Галичині та за її

характер” (1974); “Філологічні науки в рамках НТШ ім. Шевченка за 100

років (1976); “Антін Любич-Могильницький. Життя і творчість” (1983) та

ін.

 

У цьому ж руслі написані також рецензії В.Лева на такі праці І.Огієнка

“Українська літературна мова XVI ст. і український “Крехівський Апостол”

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ