UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонцепт “Рідний край” у творчості Ю.Федьковича (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4222
Скачало273
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Концепт “Рідний край” у творчості Ю.Федьковича

 

Авторську картину світу відтворює текст, визначаючи систему духовних

цінностей письменника, його світоглядні та естетичні критерії.

“Творчість письменника, як зазначав В.Виноградов, – його авторська

особистість, його герої, втілені в його мові і тільки в ній, і через неї

можуть бути осягнуті” [Виноградов 1959: 155]. У мовознавстві постало

завдання вивчення образу автора як категоріальної об’єднуючої одиниці

тексту.

 

Лінгвістичну категорію образу автора запропонував саме В.Виноградов ще в

20 роках ХХ століття й обґрунтував у своїх пізніших працях, в яких

передбачалося комплексне дослідження мови художнього твору. Одним із

аспектів дослідження образу автора є вивчення мовних одиниць, їх

взаємодії та конкретні вияви у текстовому вираженні і сприйнятті

читачами. Відповідно до цього завдання Ю.Караулов вказував на

необхідність “розглядати загальні (теоретичні або звично-життєві)

поняття, значні концепти, ідеї [Караулов 1987: 52].

 

Наше дослідження присвячене вивченню своєрідності мовного образу автора

у творчості Ю.Федьковича через призму концепту “рідний край”.

 

Ономатворчість як прикмета ідіостилю визначається ступенем навантаження

номінаційного поля в художньому тексті й стає найважливішою ознакою

авторського письма. “Специфічною особливістю української літературної

ономастики є вагомість макротопоніма “Україна”, що у творах багатьох

митців став символом, втіленням національної гідності українців”

[Немировська 1992: 24]. Що ж до творчості Юрія Федьковича, то образ

України має своєрідне сприйняття і відповідно мовне відтворення та

певною мірою протиставляється образу Буковини.

 

“Хоч він (Ю.Федькович – О.К.) покинув родимі сторони і рідний край так

рано, – писав Денис Лукиянович, – гірська природа лишила вже в його душі

незатертий слід. І той був перший задаток його поетичної вдачі”

[Лукиянович 1913: 9].

 

Справді, у своїх творах Ю.Федькович виспівував любов до рідних зелених

гір, “бистреньких річечок”, гуцульського народу, та й себе називав

“співцем”, “бояном”. У вірші “Співацька доля”, в якому визначає своє

призначення в житті, залишає своє прізвище: “Куди ж ти їдеш,

поручнику-пане, Федьковичу молоденький?”. Поет бачить смисл свого життя

у тому, щоб співати, “за кілько сам знаю” і повернутися “туди, де би ми

добре бути...”. Звичайно ж, найкраще у рідному краї:

 

І буду вам співати, що Підгір’є діє,

 

Як тамки сонце світить, як там місяць гріє,

 

Як тамки раз бувало, як колись там буде;

 

І буду вам співати, як жиють там люде,

 

Як там флояра грає, як трембіта тужить,

 

Як там ся щастє, доля, слава, радість дружить (“До руського боянства“)

 

О. Маковей писав: “Чим близше до Сторонця-Путилова, тим гори щораз

низші, так, що можна зрозуміти, чому Федьковичеві свої родинні сторони

називав лиш Підгір’єм” [Маковей 1911: 64].

 

Асоціативні відношення автор будує за допомогою звичних для нього

лексем, використовуючи діалектні риси гуцульської, рідної для Федьковича

говірки: “Підгір’є”, “тамки”, лексеми на позначення побуту: “флояра”,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ