UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДеякі закономірності словотвору в поліських говорах (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось970
Скачало178
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Деякі закономірності словотвору в поліських говорах

 

Лінгвогеографічна інтерпретація поліського діалектного матеріалу

засвідчує прояв закономірностей словотворчого процесу в двох основних

напрямах: шляхом універбізації двочленних назв та утворенням

однокореневих номінацій за допомогою різних словотворчих афіксів –

процесів, що часто мають виразні ареальні закономірності. Ареали їх

поширення часто взаємонакладаються чи входять у пасма ізоглос інших

мовних рівнів.

 

Зумовлене тенденцією до лінгвістичної економії активне вживання

іменників із похідними основами замість бінарних

атрибутивно-субстантивних назв властиве як літературній, так і

діалектній мові. Однак спільність дериваційного процесу і навіть

тотожність кінцевого результату в кожному з цих різновидів національної

мови проявляється по-різному, оскільки специфічною ознакою діалектного

словотворення є часто виразне накладання на особливості територіальні.

 

Процеси універбізації двочленних прикметниково-іменникових назв

проходили (і проходять) у Поліссі нерівномірно, а територія їх поширення

часто збігається із межами інших діалектних явищ. Так, у формуванні

рівненсько – зарічненсько – дубровицько – ємільчинсько – коростенського

пасма ізоглос безпосередню участь бере ізоглоса, що відображає

клиноподібне вторгнення південно-східних назв кис?л?ак, к?іс?л?ак у

цілісний ареал архаїчних північно-західних назв ?к?ісле моло?ко, ?кесле

моло?ко, ?кисле моло?ко і под. ’кисле, вистояне молоко’ (карта №1).

Карта показує, що в західному Поліссі, в суміжних з Білоруссю районах

Рівненщини, Житомирщини і далі на північ, а також у північно-східних

районах Чернігівської області та північній Сумщині поширені двослівні

назви.

 

У поліських говірках Білорусі слово кисляк більш-менш активно вживають

лише в говірках нижньої Прип’яті (Наровлянського, Єльського районів

Гомельської області). Це підтверджують й дослідження Г. Ф. Вешторт, яка

зафіксувала цю форму лише в одинадцяти пунктах білоруського Полісся

безпосередньо в говірках нижньої (спорадично середньої) Прип’яті

[Вештарт 1969].

 

У цьому зв’язку варто відзначити, що й поліські назви м’яса,

здиференційовані залежно від виду тварин, ізоглосою давид – городоцько –

корецького пасма вертикальних ізоглос приблизно по лінії нинішнього

кордону Рівненської та Житомирської областей протиставляють захід сходу

поширенням лише двослівних назв сви?н?аче м?н?асо і под. – сви?нина,

св?і?н?іна і под. (карта №2).

 

Аналізований матеріал ілюструє глибоку стабільність та стійкість

лексичної системи західнополіських говірок, що зберігають архаїчні риси.

Адже „утворення імен на -ина від основ ? назв тварин у значенні ’м’ясний

продукт’ є спільнослов’янським продовженням індоєвропейського спадку”

[Козирєва 1982:72].

 

Ряд ізоглос вертикального начерку проходить з обох сторін від лінії

 

Дубровиця – Рівне. Отже, Горинь, де сусідували племена дулібів (волинян)

та древлян, є природною границею цілого ряду діалектних опозицій. У

склад пасма входить ізоглоса, на захід від якої для назви корови, що

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ