UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДвомісні семантико-синтаксичні структури з предикатами процесу в сучасній українській мові (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3346
Скачало210
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Двомісні семантико-синтаксичні структури з предикатами процесу в

сучасній українській мові

 

У сучасних граматичних дослідженнях одним із найвагоміших теоретичних

принципів внутрішнього розмежування простого речення є виділення

формально-синтаксичного, семантико-синтаксичного та комунікативного

рівнів, що дає змогу найповніше визначити категорійну структуру речення.

У центрі семантико-синтаксичної структури перебуває предикат, який,

залежно від свого валентного потенціалу, визначає оточення в кількісному

та якісному планах. Початкова реалізація валентності предиката

передбачає заповнення лівої відкритої позиції – суб’єктної. Правобічна

позиція заповнюється синтаксемами зі значеннями об’єкта, локатива,

адресата, інструменталя, результатива тощо – залежно від валентних

особливостей предиката.

 

Предикат процесу (надалі – ПП) виступає предикатною синтаксемою другого

рангу (серед дії, стану, якості, а також кількості та локативності)

[Вихованець 1993:96]. Процесивні предикатні одниці відтворюють динамічні

неконтрольовані ситуації, пов’язані з кількісними та якісними змінами

суб’єкта. Вагомими ознаками таких предикатів є часова локалізованість,

фазовість і пасивний характер суб’єкта. Вони формують у сучасній

українській мові компактні семантико-синтаксичні структури із заповненою

лише лівобічною позицією суб’єкта: Небо запалало (І. Нечуй-Левицький).

Воскресли люди (Л. Костенко). Голова каламутніла (В. Шевчук). Степліло

літечко (М. Вінграновський). Відтак одномісність виступає для них

типовою величиною.

 

Незважаючи на те, що розширена валентна рамка не властива аналізованим

предикатам, деякі з них здатні відкривати і дві позиції в реченні. Вони,

хоч і становлять периферію, потребують аналізу, оскільки за окремими

параметрами оцінені як “процеси”. Виділяємо дві групи таких ознакових

слів: 1) що відкривають позицію для об’єктної синтаксеми; 2) що

відкривають позицію для локативної синтаксеми. У статті ставимо за мету

охарактеризувати ці групи предикатів та їх семантико-синтаксичні

парадигми.

 

1. Семантико-синтаксичні структури з об’єктною синтаксемою. Такі

структури формують предикати, що стосуються емоційно-психологічної сфери

і виражаються дієсловами на зразок гніватися, знервуватися,

заспокоюватися, засумувати, схвилюватися, зворушуватися, злютуватися,

зрадіти, зоскніти, сердитися, розсердитися, лютувати, шаленіти, злитися,

збуджуватися, стривожитися тощо, які становлять окрему

функційно-семантичну групу. Українські мовознавці наведені дієслова в

предикатній функції послідовно оцінюють як “процеси” [Вихованець

1992:96, Масицька 1998:37, Мірченко 2001:135, Ледней 2003:11], хоча їхня

семантика не дозволяє однозначно витлумачити категорійного статусу, адже

в структурі наявні ознаки стану, процесу, дії. Підтвердженням проміжного

характеру таких предикатів є семантико-синтаксичні структури, які вони

формують. Окремі з них здатні відкривати місце для об’єктної синтаксеми,

зближуючись із предикатами дії: “Дієслова емоційного впливу можуть

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ