UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВрахування проблеми національного адресата в проекції на засоби масової інформації: галицький читач (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1475
Скачало192
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Врахування проблеми національного адресата в проекції на засоби масової

інформації: галицький читач

 

Регіональний адресат посідає важливе місце в міжкультурній комунікації.

Адресатів, різних за інтересами, статтю, віком та іншими ознаками

об’єднують в одну групу за сприйняттям культурної картини світу на

основі національної спільності. Теорію масової комунікації активно

розробляли О.В. Петрова, М.Ф. Алефіренко, М.М. Назаров та інші. Проте

категорія адресата досліджена в сучасному мовознавстві недостатньо.

 

Н.Д.Арутюнова торкається проблеми категорії адресата в контексті

художньої літератури. Очевидно, категорію адресата перспективно вивчати

у проекції на газетний текст з урахуванням його національної специфіки.

Мета роботи – дослідити особливості функціонування діалектизмів у

газетному тексті, довести, що це підвищує експресивність тексту, робить

його більш емоційним, консолідує читача певного регіону. Йтиметься про

мовні коди, які можна по-різному інтерпретувати залежно від місця

проживання читача, приклади подаватимемо з газети „Поступ” за 2004 рік

(рубрика „Львівські обсервації”).

 

Масова комунікація має чималі можливості впливу. Як зазначено в книзі

американського журналіста У. Літашана, написаній ще в 1922 році, людина

через неможливість охопити всю різноманітність життя змушена

використовувати не реальні факти, а їх замінники, „стереотипи”. До

особливостей стереотипів ще тоді У. Літашан зачислював спонтанність їх

виникнення, вплив стереотипів на формування нового емпіричного досвіду,

а також традицій і звичок; спрощення і неадекватність інтерпретації

реальності. Ці стереотипи транслюються через посередництво засобів

масової інформації [Назаров 2002: 84]. Нашу епоху недаремно називають

ерою інформації: вплив ЗМІ та стереотипів, які вони формують, значно

збільшився.

 

„Вплив на аудиторію пов’язаний перш за все з необхідністю врахування

психологічної структури індивіда” [Назаров 2002: 85]. Засоби масової

інформації містять складові, які по-різному впливають на аудиторію.

Адресат „вступає в комунікацію не як глобальна особистість, а у

визначеному своєму аспекті, амплуа чи функції” [Арутюнова 1981:

357-358]. Важливою ознакою адресата, без врахування якої вплив на нього

стає малоефективним, є його національна належність. Національна

ідентичність адресата „пов’язана з „підсвідомою стихією психіки”

[Аверкина 2002: 96]. Визначене коло концептів формує концептосферу,

національний культурний світ. Набір концептів і концептосфер, як засобу

спілкування в межах певного національного середовища, визначає ядро

національної концептосфери і задає національному культурному світу

особистий ритм, схожий до „заданого ритму етнічного поля”, про який

писав Л. Гумільов [Гумилев 1990: 181].

 

Окрім національної ознаки, адресати різняться ще й гендерними та

освітніми особливостями, віковими, науковими та іншими зацікавленнями.

Проте національна ознака об’єднує адресатів, як „соціальну групу,

індивіди якої, впливають один на одного” [Назаров 2002: 86]. Мова

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ