UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗбірник чарторийських – пам’ятка історії української мови кінця ХVІІ ст. (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2175
Скачало205
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Збірник чарторийських – пам’ятка історії української мови кінця ХVІІ ст.

 

ХVІІ століття стало в історії України однією з найцікавіших сторінок,

повне прочитання якої можливе лише в загальноєвропейському контексті.

 

Як і в країнах тогочасної Європи, динамізм суспільного життя України був

зумовлений активними національно-визвольними рухами. Багато в чому

співзвучними були й культурно-естетичні барокові процеси, що відбувалися

на цьому тлі.

 

Як зазначають дослідники, “з початком ХVІІ ст. українська культура

почала набирати відкритого характеру, стала готовою до різноманітних

впливів” [Нога 2001: 21]. Однією з її найважливіших особливостей стала

прозорість меж між високим та низьким у бароковій культурі [Нога 2001:

20] і як результат – значне зростання ролі низового Бароко не тільки на

рівні літературних, але й мовних тенденцій. Якщо попередні етапи

розвитку характеризувалися менш виразною взаємозалежністю між стилем і

типом літературно-писемної мови та невисоким ступенем проникнення живої

мови до староукраїнської писемності, то відтепер живомовна стихія все

повніше проникає туди, ламаючи традиційні усталені рамки. Велику роль

відіграли в цьому процесі такі неординарні джерела, як рукописні

збірники ХVІІ ст., які високо оцінив Іван Огієнко. Учений писав: “...

поруч з літературною мовою жила й розвивалася чиста народна мова,

збережена нам особливо в піснях, – мова чиста, взірцева, далеко краща

від мови літературної. Рукописні збірники пісень усе ходили по руках в

XVII – XVIII віках і власне вони робили нашу живу мову невмирущою...”

[Огієнко 1995: 137]. Серед відомих із XVII століття збірників привертає

увагу збірник Чарторийських, насамперед завдяки обсягові та тематичній

цілісності українських пісень, що увійшли до нього. Опублікував цей

матеріал на початку ХХ ст. М.Возняк, додавши до нього відповідний

коментар. Учений подає короткий огляд друкованих раніше старих

українських пісень із польських брошур та рукописних джерел, розглядає

побутування варіантів цих текстів, вказує на їхніх дослідників,

торкається питання авторства. Завершуючи передмову, М.Возняк підкреслює,

що, на відміну від проф. Брюкнера, який у своїй публікації подав лише

виписки, він друкує пісенні тексти повністю [Возняк 1913: 9].

 

Більшість досліджень текстів давніх рукописних співаників стосується

текстологічних та версифікаційних особливостей, тоді як їхня мова

тривалий час не була об’єктом опису. Характерною особливістю цього

текстового масиву є, на противагу більшості тогочасних джерел,

використання латинської графіки. Це дає змогу з більшою ймовірністю

визначити основні риси фонологічної системи пам’яток, а отже, й

української мови ХVІІ ст., оскільки на місці відсутніх у латиниці графем

h, a, ы та інших відбито їх реальне звучання.

 

Українські пісні збірника Чарторийських охоплюють 68 текстів. Переважно

це ліричні пісні про інтимні почуття, часто нещасливі чи нерозділені,

значно рідше йдеться про тогочасні військові події, але також крізь

призму особистих переживань. Тематична однорідність текстів визначила

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ