UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФормальна, семантична і комунікативна неповнота речення (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4615
Скачало316
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Формальна, семантична і комунікативна неповнота речення

 

На дослідження будь-якої синтаксичної одиниці повинна поширюватися дія

сучасної лінгвістичної теорії, основними концептами якої є структура,

семантика, прагматика. Інакше кажучи, ця тріада може бути репрезентована

як сполучення формально-граматичного, семантико-синтаксичного й

функціонального поглядів на мову.

 

Актуальність роботи зумовлює потреба поглибленого осмислення семантики

неповних речень та специфіки їх функціонування в сучасній українській

мові. Новизна роботи полягає в тому, що явище неповноти частково вивчене

у формально-граматичному аспекті й майже не досліджуване в семантичному

й комунікативному. Метою нашого дослідження є аналіз форм вияву

неповноти на формально-граматичному, семантико-синтаксичному й

комунікативному рівнях. Це передбачає розв’язання таких завдань: 1)

простежити трансформації синтаксичних одиниць у мовному й мовленнєвому

вияві; 2) визначити основні категорії та ознаки речення й висловлення;

3) з’ясувати, при відсутності яких категорій чи ознак, речення

вважається неповним; 4) охарактеризувати структурні особливості неповних

речень на кожному з рівнів.

 

“В основі кожної синтаксичної одиниці повинна бути конструкція,

побудована певним чином, яка вступає в синтаксичні відношення з іншими

одиницями, тобто синтаксис повинен бути формальним. Будь яка синтаксична

одиниця має певний зміст, тому синтаксис повинен поставати семантичним.

Синтаксичним одиницям притаманні певні функції, які реалізуються в

процесі функціонування мови, тому синтаксис повинен бути функціональним.

Функціонування відбувається з метою комунікації, тому синтаксис повинен

бути комунікативним” [Иванова 1991: 4].

 

Звідси випливає необхідність виділення двох рівнів опису синтаксичної

одиниці (традиційно речення): рівень системи мови (“формальний”

синтаксис, певною мірою “семантичний”) і рівень мовлення

(“функціональний” синтаксис). Традиційно мову визначають як “засіб

спілкування”, а мовлення як “конкретне застосування цього засобу з метою

спілкування” [ЛЭС:414]. Мовлення вводить мову в контекст вживання,

мовлення контекстуально й ситуативно зумовлене, мова незалежна від

обставин спілкування. Мова – система схем, які реалізуються в мовленні.

Але мовлення це не пасивне відображення мовної системи. У мовленнєвій

діяльності виявляється творча природа людини не тільки в доборі найбільш

ефективних засобів, але й в здійсненні певних дій над ними з метою їх

зміни та удосконалення.

 

Реалізуючи свої функції, кожен рівень характеризується особливими

одиницями. Речення у сфері мови – “це ізольована, “самодостатня”

одиниця, що складається з мінімальної кількості конститутивних

елементів” [Вихованець 1993:48]. Речення у сфері мовлення – “це його

роль у контексті, в мовленнєвій ситуації. У мовленні воно набуває

додаткових функцій, виступаючи частиною більшого синтаксичного цілого,

його ланкою” [Вихованець 1993:48]. В.Матезіус наголошує, що “речення як

абстрактна модель є синтаксичною формою”, а в мовленні “речення

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ