UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕксплікація валентностей ітеративних і неітеративних дієслів пересування (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2002
Скачало194
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Експлікація валентностей ітеративних і неітеративних дієслів пересування

 

Лінгвістична наука кінця ХХ – початку XХІ століть вивчає мову не як

формальну статичну систему, а намагається виявити механізми її

функціонування в нерозривному зв’язку з особливостями відображення

довколишнього світу в свідомості людини та процесу концептуалізації

знань. Такий підхід приводить до усвідомлення необхідності вивчати слово

в сукупності його лексичного та граматичних значень як “реалістичне з

психологічного погляду” [Фас мер 1987 : 68]. Отже, гіпотези, які

висувають дослідники мовної концептуалізації, повинні проходити

психологічну перевірку, а отримані результати мають бути психологічно

релевантними, що надає особливої значущості психолінгвістичним методам

дослідження. Зокрема, продуктивність методу асоціативного експерименту

(АЕ) та психологічна релевантність його результатів доведена працями

багатьох дослідників [див. Караулов 1993; Горшко 2001; Горшко 2004;

Крига 2001 та ін.].

 

Структури ментального лексикону ізоморфні складній ієрархічній

концептуальній картині світу, що існує у свідомості носія мови. Під час

сприймання слова-стимулу в АЕ повністю або частково активізується її

відповідний фрагмент, що містить іконічне відображення предмета або

події, прототип цього предмета або відповідний сценарій, а також

відповідні зв’язки на рівні ментального лексикону. Така активація

можлива завдяки наявності у тезаурусі мовців “численних координаційних і

субординаційних, усвідомлюваних та неусвідомлюваних зв’язків між

окремими мовними сутностями та концептуальними структурами, що стоять за

ними” [5, с. 5]. Залежно від того, які фрагменти концептуальної

структури потрапляють у фокус уваги респондента під час проведення АЕ,

процес реагування може бути зумовлений активацією як глибинних

концептуальних структур, так і зв’язків відповідного внутрішнього слова

на рівні ментального лексикону мовця. Сукупність вербальних асоціацій

„утворює асоціативне поле – фрагмент вербальної пам’яті людини і

фрагмент мовної картини світу того чи іншого етносу, відображеного у

свідомості носія певної культури, його мотивів, оцінок, культурних

стереотипів” [Крига, с. 182]. Отже, результати АЕ дають змогу

реконструювати будову та змістові характеристики відповідного фрагмента

концептуальної картини світу.

 

Дослідження особливостей граматичної організації мов із використанням

психолінгвістичних методів є особливо актуальним, оскільки центральні

для психіки людини концепти відображені в граматиці мов і „саме

граматична категоризація створює ту концептуальну мережу, той каркас для

розподілу всього концептуального матеріалу, що виражається лексично”

[Кубрякова, Дем’янков, Панкрат, Лузіна 1996 : 91]. Серед дослідницьких

задач, які може вирішувати лінгвіст на основі асоціативного словника,

Ю.М. Караулов вказує, зокрема, „порівняння лексико-семантичного складу

вербального – лексико-семантичного і граматичного рівня мовної

здібності”, в межах якого можливо провести, зокрема, „порівняння

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ