UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонфіксальні іменники з препозитивним елементом пол(ъ)-/полу- в українській мові XI-XVIII століть (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2410
Скачало267
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Конфіксальні іменники з препозитивним елементом пол(ъ)-/полу- в

українській мові XI-XVIII століть

 

Серед проблем сучасної дериватології вагоме місце належить розмежуванню

власне афіксів від напівафіксів, які перебувають на шляху перетворення

початкових компонентів складних слів на дериваційні форманти. Дослідники

відзначали, що процес такого перетворення в індоєвропейських мовах

відбувається постійно, хоч і повільно: система живої мови перебуває в

безперервному, але поступальному русі, розвитку, і окремі її елементи

одержують нову характеристику й набувають нового значення і статусу у

зв’язку з розвитком інших частин системи не відразу, а лише в результаті

тривалого процесу [Григорьев 1956 : 46]). При цьому певний час ці

словотворчі афікси носіями мови сприймаються як морфеми проміжного

статусу — напівафікси, афіксоїди, радиксоїди тощо [Шанский 1970 :

257-271; Степанова 1979 : 519-536]. Ступінь “просунутості” таких морфем

і можливість зарахування їх до типових афіксів визначають інтуїтивно

[Бартков 1986 : 10]. Кожен афікс проходить у своєму становленні певні

проміжні стадії. Б.І. Бартков подає таку градацію словотворчих

формантів: 1) афікси; 2) напівафікси, тобто форманти, що перебувають на

шляху до перетворення компонента композита на загальновизнаний афікс; 3)

афіксоїд, що перебуває на початковій стадії перетворення в афікс, який

подібний до афікса, однак ще не досяг статусу напівафікса; 4) компонент

композита, тобто типова коренева морфема [Бартков 1980 : 10-11].

 

З-поміж утворень, які у своїй структурі мають морфеми перехідного типу

(першо-, полі-, проти-, анти-, -їд, -роб тощо), на особливу увагу

заслуговують іменники з першим компонентом пол-/полу-. На питання про

статус першої частини пол-(полу-) в лінгвістичній літературі однозначної

відповіді немає. Наприклад, російські дослідники Г.А. Качевська,

В.М. Яковлєв визначають пол- та полу- як морфеми, що є частинами

“складних іменників” [Качевская 1969 : 322; Яковлев

 

1990 : 62]. Нині поширена думка про те, що пол-(полу-) – префіксоїд,

тобто морфема перехідного типу [Шевченко та ін. 1996:180; Плющ 1997:281;

Горпинич 1998 : 47]. Однак існує припущення, згідно з яким втрата

складним іменником співвіднесеності з вихідним словосполученням може

привести до більш або менш повної деетимологізації сполуки. У тому ж

випадку, коли перший чи другий компонент складного слова набуває в мові

здатності до аналогічного відтворення, стає продуктивним, він тим самим

набуває ознак продуктивного афікса [Григорьев 1956 : 46]. Вважаємо, слід

погодитися з цією точкою зору при розгляді пол(ъ)- та полу- як префікса

лише тоді, коли слово не втратило зв’язок зі словосполученням,

наприклад: полстопы (СлРЯ, XII-XIII/XVI, XVI, 255), полъ врhмене

(ХІІ-ХІІІ, XVI, 199), полъгодины (XIII, XVI, 200), полъ гривны (ССУМ,

1378, II, 187), полъ бочки (II, XV, 187), пул таляра (АрхЮЗР, 1/ХІІ,

1667, 131), полъкварти (ЛО, 3чв. XVIII) тощо. Кваліфікація пол(ъ)- та

полу- як префіксоїда не завжди є виправданою, оскільки цей елемент уже

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ