UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТериторіально-мовне членування у світлі писемних пам’яток (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1746
Скачало231
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Територіально-мовне членування у світлі писемних пам’яток

 

На теренах поширення будь-якої національної мови виділяли в минулому і

виділяють нині територіально-мовні утворення. Мовний континуум на

значних територіях не буває одноманітним. Наразі це аксіома. Навіть у

наш час – гіперінтегрованості суспільства – літературні мови лише

поступово витісняють говіркові вузьколокальні елементи. І годі сказати,

коли (в будь-якій мовній системі) зникне останній регіоналізм. Народні

говори ще активно функціонують, але суспільно-економічними і культурними

умовами життя вже не стимулюються, а, навпаки, поволі нівелюються,

певною мірою непомітно деформуються і поступово наближаються до

літературної мови [Матвіяс 2000 : 6]. У непростих “взаєминах”

унормованих літературних мов із національними саме останні дають

історикам мови неоціненні факти для виокремлення сучасних і минулих

діалектних масивів. Літературна мова реальну картину функціонування

живої мови на певній території відображає лише частково. І чим далі в

глибину віків, тим ця невідповідність – разючіша.

 

Як відомо, для вичленування діалектних ареалів необхідний фактологічний

матеріал, рівномірно зібраний з усієї території поширення певної мовної

системи. Дані лінгвогеографічних студій ХІХ-ХХ століть дають практично

вичерпну картину поширення тих чи інших мовних явищ на певній території.

Ареалогія не тільки показує територіальні межі поширення інновацій або

збереження давнього, архаїчного, але й допомагає виявити епіцентри,

звідки пішли нові елементи. Факти сучасної мови допомагають встановити

відносну хронологію виникнення певного явища, навіть зробити

реконструкцію прадавнього стану мови [Німчук 2000 : 4]. Така картина

постає в лінгвістичних атласах. Тож на синхронічному рівні ареальні

дослідження – очевидність. Набагато складніше окреслити (якщо взагалі

можливо) діалектні утворення в минулому. Остаточне вирішення цієї

проблеми можливе за наявності достатньої кількості пам’яток з різних

територій досліджуваної епохи та максимально повної картини сучасного

живого діалектного мовлення ареалу. Нездоланною стає завжди перша

проблема. Навіть при наявності достатньої кількості писемних свідчень

певного періоду фактологічний матеріал, представлений у них, не дає

навіть скільки-небудь завершеної картини територіального членування. Це

пояснюється передовсім тим, що у давніх писемних джерелах

народно-розмовні елементи не зовсім “прошені і бажані гості”. Показником

освіченості було уникнення народно-розмовних особливостей на письмі та,

зрештою, і в мовленні. Тому, де б не писана пам’ятка і хто б її не писав

– відчувалося намагання дотримуватися певних, вироблених на той час,

орфографічних норм. Про територіальну належність пам’ятки лінгвісти

можуть судити хіба що з поодиноких живомовних рис, характерних для

рідної говірки писаря, який час від часу свідомо чи несвідомо вносив їх

у текст. Тому висновки щодо діалектного членування, наприклад,

києворуського мовного континууму наперед гіпотетичні. Очевидно, багато

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ