UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонотативні особливості постскриптумів в епістолярії Михайла Коцюбинського (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2474
Скачало238
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Конотативні особливості постскриптумів в епістолярії Михайла

Коцюбинського

 

Проблема конотації, якій присвячено чимало мовознавчих досліджень

залишається складною в лексикології й семасіології. Як відомо, теорію

конотації розробляли відомі лінгвісти Леонард Блумфілд, Шарль Баллі,

Юрій Апресян, Вероніка Телія, Євген Отін, Владислав Говердовський та ін.

Останнім часом ця проблема знаходить своє відбиття й у дослідженнях

українських мовознавців, оскільки „актуалізується проблема взаємодії

раціонального та емоціонального компонентів у значенні мовної одиниці”

[Нешпір 2002: 65] і, що теж є не менш важливим, „на кожному рівні

конотативного поняття діє тенденція до узагальнення й соціалізації

мовного знака” [Говердовський 1989: 79]. Отже, конотація – психічний

феномен індивідуального характеру, що актуалізується в соціумі.

 

Більшість досліджень, що торкаються проблем конотації, в україністиці,

як і загалом у мовознавстві, зосереджені на конотативних особливостях

лексики та фразеології (В.Іващенко, Л.Мельник). Останнім часом з’явилися

праці розробки, присвячені особливостям конотації в художньому тексті

(Н.Нешпір).

 

На нашу думку, актуальним на сучасному етапі є дослідження конотативних

особливостей в епістолярному тексті (ЕТ) як у плані історичного розвитку

епістолярного стилю (ЕС) української літературної мови, так і в плані

вияву лінгвістичних особливостей ідіостилю письменника.

 

Конотація – нерозривний ланцюг емоційних, експресивних, оцінних,

духовних, світоглядних компонентів, які створюють мовну картину, і

найглибше вона розкривається в ЕТ, бо саме в листуванні перед нами

постає панорама художнього світу, творчих шукань письменника, творча

майстерня, його епоха. Саме в приватному епістолярії окреслюється

постать письменника не тільки як культурного й громадського діяча, а і

як звичайної людини з усіма властивими їй позитивними та негативними

проявами.

 

ЕТ характеризується наявністю в його структурі різноманітних формул:

звертань, привітань, прохань, побажань, прощань, постскриптумів, які,

хоч і є традиційними й певною мірою обов’язковими, не обмежують і не

впливають на виявлення індивідуальних авторських рис у написанні листа.

Саме ці риси виступають актуалізатором конотативного компонента в

епістолярії письменника, виокремлюючи його серед інших і, навпаки,

наближаючи його до інших майстрів слова, тому що при всій своїй, на

перший погляд, індивідуальності, конотація залишається чинником

інтегруючим, явищем узуального характеру.

 

Отже, метою нашого дослідження є виявлення конотативних особливостей в

епістолярії Михайла Коцюбинського на матеріалі постскриптумів через

аналіз їхніх ідіостилістичних рис та властивостей.

 

Як відомо, „постскриптум (лат. post scriptum – після написаного) –

приписка до певного тексту, переважно до листа (після підпису), що

позначається звичайно латинськими літерами PS” [СІС 2000: 755] входить

до структури формули-прощання як необхідність суттєвої дописки

привітального, побажального, прохального, етикетного характеру.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ