UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМовно-культурологічний дискурс східних слов’ян у сегменті концептуалізації образу-міфологеми “Вода” (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1762
Скачало199
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Мовно-культурологічний дискурс східних слов’ян у сегменті

концептуалізації образу-міфологеми “Вода”

 

Серед численних дихотомій, які використовує сучасна наука задля

диференціації механізмів людської пам’яті, найважливіше значення в

дослідженні дискурсивності має, на наш погляд, протиставлення

епізодичної / семантичної пам’яті. Будучи за походженням термінами

експериментальної психології, ці два поняття припускають, як видається,

і більш генералізовану експлікацію. Слідом за І. П. Смирновим

[Смирнов 2001 : 233] під епізодичною пам’яттю розуміємо інформацію,

надбану індивідом як учасником соціальних дій та перципієнтом фізичного

світу, а під семантичною – скарбницю засвоєних текстів, повідомлень і

знакових систем (курсив наш. – О. П.) (іноді також виділяють (див.,

наприклад, [Мартинек 1998 : 6]) ланцюг пам’яті з трьох компонентів:

епізодична / прототипова / семантична). Так чи інакше, саме семантичні

енграми (гіпотетичні залишки) концептуалізують елементи епізодичної

пам’яті, дозволяючи людській свідомості формувати з останніх асоціативні

групи (пор. у цьому зв’язку наукові розвідки Е. Гуссерля чи

А. Бергсона).

 

Одне з першочергових завдань сучасної лінгвокультурології якраз і

полягає у вивченні вербальних засобів та способів збереження “культурної

пам’яті”, релевантної для носіїв даної мови. В. М. Телія висуває

гіпотезу про мовні одиниці як “ланку”, яка з’єднує у своєрідний ланцюжок

“тіло знака” та концепти, стереотипи, еталони, символи, міфологеми і

подібні знаки національної, а поготів і засвоєної етносом

загальнолюдської культури [Телия 1996: 215]. Аналогічно С. Г. Воркачов,

описуючи феномен “когнітивної пам’яті слова”, пов’язаної з “його

первинним призначенням та системою духовних цінностей носіїв мови”,

підкреслював найбільшу концептологічну значущість культурно-етнічного

компонента [Воркачев 2001: 66]. Ю. М. Лотман, аналізуючи функції текстів

(у розширеному семіотичному тлумаченні цього поняття), відзначав, що

“текст як елемент пам’яті культури є не пасивним збереженням, а

генератором колишньої інформації, ... а тому може ототожнюватися не з

книгою на полиці, а із зерном у ґрунті” [Анализ... 1986 : 77].

 

У платонівському “Тимеї” деміург організує космос, споглядаючи на

ідеальні першообрази, або архетипи, відповідно до яких конструюються й

функціонують речі (докладніше про це [Евзлин 1993 : 19]). Так само

архетипові уявлення вважаються передконцептуальною основою формування

будь-яких словесних поетичних образів. Досить згадати, що і К. Г. Юнг

визначав архетипи як “форми без змісту, які являють собою лише

можливість (курсив наш. – О. П.) певного типу сприйняття чи дії, подану

a priori” [Евзлин 1993 : 19].

 

Ось чому, аналізуючи мовно-культурологічний дискурс східних слов’ян,

варто зупинитися на докладному описові архетипового образу води, що

входить (поряд з вогнем, землею та повітрям) до квадри першоелементів

буття, “субстанцій давньої алхімії” – як їх часто називають. Об’єкт

дослідження ми обрали з огляду на те, що ця основна природна стихія має

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ