UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтруктура словотвірних парадигм дієслів із семантикою “Ділити на частини, відокремлювати частину від цілого” (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2547
Скачало217
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Структура словотвірних парадигм дієслів із семантикою “Ділити на

частини, відокремлювати частину від цілого”

 

Становлення та розвиток дериватології як провідної галузі лінгвістики

відбувалося у рамках різноаспектних інтерпретацій словотвору. Однак

тривалий час у дериватологічних студіях основну увагу звертали на

словотворчий формант. Складна природа похідної лексеми, що являє собою

“мотивоване позначення дійсності” [Винокур 1959: 421], бінарна структура

деривата, що включає твірну основу і словотворчий формант, детермінує

необхідність комплексного дослідження й функціонального навантаження

баземи в актах деривації, адже “відмінною ознакою похідного слова є саме

його зв’язок з іншим словом (словами) і його семантична зумовленість цим

іншим словом (словами)” [Кубрякова 1981: 11]. У зв’язку з цим у теорії

словотвору першорядного значення набувають проблеми класифікації,

інтерпретації й опису дериватів за ознаками мотивувальних лексем,

з’ясування ролі твірної основи у процесах словотворення, розробкою яких

займається основоцентричний напрям дериватології [Ґрещук 1995, Микитин

1998, Джочка 2003]. Об’єктивна потреба у вивченні словотворчої

активності та продуктивності різних класів базових одиниць “аж до

повного охоплення всієї твірної бази з тим, щоб виявити типологію

словотвору, в якій типологізуючим чинником буде твірна основа” [Ґрещук

2002: 76], визначила наше зацікавлення дериваційним потенціалом дієслів

із семантикою руйнування, який ще не був предметом спеціального

наукового огляду, що зумовлює актуальність і новизну нашого дослідження.

 

Дієслова із семантикою руйнування – це полісемантичні вербативи, які

позначають деструктивний вплив на предмет, “в результаті якого об’єкт

змінюється, пошкоджується його структурна цілісність на макро- чи

мікрорівні і він не може виконувати раніше властивих йому функцій”

[Потапенко 1983: 50].

 

У межах дієслів із загальним значенням руйнації об’єкта розрізняємо

лексико-семантичні групи (ЛСГ), класифікація та ідентифікація яких

здійснена на основі аналізу лексикографічних дефініцій, синтагматичних

зв’язків (лексичної та синтаксичної сполучуваності) вербативів з

урахуванням компонентного методу лінгвістичних досліджень.

 

Об’єктом розгляду у пропонованій розвідці обрана ЛСГ непохідних

перехідних дієслів із семантикою “ділити на частини, відокремлювати

частину від цілого”, які позначають механічне пошкодження матеріального

предмета: батувати, бити, валити, ділити, довбати, дрібнити, дробити,

жати, карбувати (заст.), кроїти, колоти, колупати, косити, краяти,

кришити, ламати, локшити, ломити, лупати, межувати, панахати, паювати,

пиляти, полосувати, пороти, різати, рубати, сікти, скіпати, стригти,

тесати, товкти, трощити, тяти (тнути), членувати, чистити, чикрижити,

шарувати, шаткувати, шматувати.

 

Ставимо за мету охарактеризувати структуру словотвірних парадигм дієслів

із семантикою “розділити на частини, відокремити частину від цілого”.

Для розв’язання окресленої проблеми необхідно:

 

– встановити ЛСГ вербативів із значенням “ділити предмет на частини,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ