UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДеривати з нульовим суфіксом у загальновживаній та термінній лексиці української мови (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4074
Скачало248
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Деривати з нульовим суфіксом у загальновживаній та термінній лексиці

української мови

 

У словотвірній системі української мови окрему групу становлять

деривати, утворені одним із різновидів морфологічного словотвору –

нульовою суфіксацією. Назви, утворені цим способом у загальновживаній

лексиці української мови детально описано в працях Лілії Третевич

[Третевич 1980]. Мета ж цієї розвідки – простежити, наскільки активною

була нульова суфіксація в спеціальній лексиці (на прикладі фізичної

термінології зламу ХІХ-ХХ століть), та порівняти продуктивність цього

способу словотворення в загальновживаній та галузевій лексиці того

періоду.

 

В українській лінгвістичній науці нульову суфіксацію розглядають як

противагу до субстанціальної (позитивної, матеріально вираженої).

Зокрема, мовознавець Володимир Горпинич під нульовою суфіксацією розуміє

„утворення похідних слів за допомогою нульових суфіксів із нульовим

закінченням (його називають безсуфіксним, регресивним, усіченням,

десуфіксацією, фонетичним способом). Сутність цього способу в тому, що

твірне слово усікається і до усіченої частини додається нульовий суфікс

із нульовим закінченням. При цьому можуть відбуватися зміна наголосу і

чергування кінцевих приголосних (зруб, нарив, набіг, закид, падь, різь,

помах, відсіч)” [Горпинич 1999: 117].

 

Під поняттям нульова морфема в українському мовознавстві розуміють:

„афікс, що не має вираженого показника граматичного або словотвірного

значення, який в інших таких випадках передається вираженими за

допомогою звука чи звукосполуки афіксальними морфемами” [Клименко,

Карпіловська 1998: 40].

 

Для встановлення статусу нульової морфеми обов’язковою є позиція в

словозмінній парадигмі слова чи словотвірній системі мови. Вона повинна

співвідноситися з вираженими, тобто позитивними, морфемами у всіх інших

структурах того ж порядку [Клименко, Карпіловська 1998: 40].

 

В українській літературній загальновживаній мові нульові словотворчі

суфікси характерні для іменників та прикметників. Вони трапляються

насамперед серед віддієслівних іменникових утворень чоловічого роду –

назв абстрактної дії (біг, вибух, виск, виступ, відвар, відліт, дзвін,

запас, літ, напад, обхват, перелом, підкоп, полон, прокол, пуск, розбіг,

розгін, роздум, розмах, розріз, торг, хід), відприкметникових іменників

жіночого роду – назв абстрактної ознаки (блакить, вись, гладь, гниль,

даль, зелень, погань, пріль, прозолоть, рвань, слизь, цвіль). Зрідка

нульовий словотворчий суфікс притаманний іменникам жіночого роду, що

називають дію чи стан (вправа, вистава, дума, їзда, погоня, покута,

розправа), ще рідше іменникам чоловічого, жіночого та середнього роду –

назвам конкретних предметів, утвореним від дієслів (нарив, перелаз,

причіп, рів, шов, обнова, ложе). Зовсім небагато зафіксовано іменників

назв осіб чоловічого роду (недоук, посол) та спільного роду (маруда,

причепа, рева, сновига, шкандиба) [Клименко 1998: 35; Горпинич 1999:

117-118].

 

Нульова словотворча морфема функціонує також у прикметниках на зразок

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ