UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМодальна метафора в українських пареміях (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2176
Скачало218
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Модальна метафора в українських пареміях

 

Проблема модальних характеристик мови належить до числа дискусійних

лінгвістичних проблем як у понятійному плані, так і в аспекті формальних

засобів вираження категорії модальності. Якщо традиційне мовознавство

зосереджувало увагу насамперед на класифікації модальних значень, їх

типів і рівнів, а також конкретних показників цієї категорії [Виноградов

1975], то останнім часом дедалі помітнішим стає застосування інших

парадигм до вивчення феномена модальності та її ролі в комунікативних

процесах. Перспективними, наприклад, є дослідження закономірностей

взаємодії граматичних одиниць і контексту [Бондарко 1984], який доволі

помітно видозмінює співвідношення між ядерними і периферійними членами

граматичного ряду. Досить плідними, на нашу думку, можуть бути й

дослідження модальності тексту і дискурсу, причому як у зовнішньому

плані (формування загальної модальної спрямованості мовлення), так і у

внутрішньому (розкриття механізмів модальної транспозиції). Крім того,

текстовий рівень значно відрізняється від реченнєвого й самим набором

модально маркованих елементів.

 

Цілком оригінальними в цьому плані є народні афоризми, прислів’я й

приказки, які цікаві не лише тим, що це сталі національно-мовні

вербалізовані продукти, але й тим, що, подібно до ідіом, вони

залучаються до комунікативного процесу. Як знаки певних ситуацій,

паремії беруть участь у формуванні, висловленні та обміні думок, тобто

стають органічною частиною спілкування. Самобутність паремій полягає в

тому, що це фразеологічні одиниці прислівного типу, які за своєю

природою є реченнями з усіма притаманними їм семантико-синтаксичними

категоріями і значеннями, котрі, однак, пристосовуючись до умов

контексту, можуть досить помітно трансформуватися при формальній

стійкості. Оскільки категорія модальності є однією з конститутивних

ознак будь-якого висловлення, афористичного в тому числі, то дослідження

модальних трансформацій паремії в її дійсних і потенційних актуалізаціях

було б потрібним і для вирішення проблеми природи модальної

транспозиції, і для методики визначення загального модального

спрямування тексту, і для осмислення семантичного потенціалу самої

паремії. Тому основна мета даної статті – розкрити механізм появи

вторинних модальних значень у народних афоризмах і зазначити основні

напрямки транспозиції модальності, або „модальної метафори” [Крикманн

1978: 88].

 

Паремія в узагальненому вигляді констатує певний стан речей чи людські

риси („ось так буває”), дає їм оцінку („це добре, а це погано”) або

пропонує певний спосіб дій („слід чи не слід чинити ось так”). Як

правило, усі ці функції органічно поєднуються, але найпомітнішою є та,

що зумовлена модальною організацією прислів'я як речення. Наприклад,

паремія констатує: Ліпше порожня кишеня, ніж голова; Нема щастя без

здоров’я; На чужій сторононьці рад будеш і своїй ворононьці. Таке

твердження може супроводжуватися додатковими потенційно-модальними

відтінками можливості/неможливості (Вище голови не скочиш; Знати пана по

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ