UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПрості речення з умовною модальністю (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5830
Скачало353
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Прості речення з умовною модальністю

 

Поле умовності є складною семантико-синтаксичною системою. Кожен тип

речень займає у цій системі певне місце. Тому необхідно перш за все

ознайомитись з кожним типом умовності в системі сучасного українського

синтаксису, визначити місце умовних конструкцій серед синтаксичних

одиниць української літературної мови.

 

Метою статті є вивчення, узагальнення та систематизація умовних

конструкцій простого речення сучасної української мови. Відповідно до

мети ставимо такі завдання: обґрунтувати поділ умовних конструкцій на

семантико-граматичні типи; – створити прийнятну узагальнену класифікацію

речень з умовною модальністю; – вивчити явище синтаксичної синонімії на

прикладі умовних синтаксем та частин складних конструкцій; –

проаналізувати прості речення з умовними синтаксемами, дати їм

семантико-синтаксичну характеристику.

 

Питання умовності не раз ставало об’єктом опису в науковій літературі.

Мовознавці І.Р. Вихованець, І.К. Білодід, Н.Є. Лосєва, А.М. Кирсанова

розглядали структуру та семантико-синтаксичні особливості простих речень

з умовними детермінантами. Однак прості конструкції як складова частина

поля умовності ними ще не досліджені.

 

Прості речення зі вторинними синтаксемами за семантико-синтаксичними

ознаками належать до ускладнених конструкцій: крім типових субстанційних

відношень вони мають ще і вторинні відношення предикативного типу

(адвербіальні, атрибутивні й модальні). На основі цих відношень

вирізняють адвербіальні, атрибутивні та модальні синтаксеми. Серед

адвербіальних синтаксем виділяють умовні синтаксеми, які є виразниками

потенційної чи ірреальної умови, за якої могли б відбутися чи

відбуваються події та явища. Значення умови складають диференційні

ознаки “передування в плані часової перспективи, гіпотетичної і можливої

модальності” [Вихованець 1993: 78].

 

Умовне значення синтаксеми не має строго закріпленого лексичного

вираження. Ірреально-умовна модальність у простому реченні виражається

предикатами у формі умовного способу і за своїми семантичними

характеристиками нічим не відрізняється від ірреально-умовних

зумовлювальних речень складних конструкцій. Потенційно-гіпотетична

модальність визначається у простому реченні “морфологічною чи

лексико-синтаксичною формою зумовленого компонента, що виражає умовну

модальність” [Лосєва 1985: 57]. Тобто план змісту визначає специфіку

плану вираження. По суті, умовний детермінант є згорнутим підрядним

реченням. Такі речення називають ще «реченнями з вторинними присудками»

[Вихованець 1993: 78], і вони є синонімічними до складнопідрядних

конструкцій.

 

Прості конструкції з умовними детермінантами називають ще

“конструкціями мотивуючого характеру” [Кирсанова 1985: 48]. Це фактор,

який визначає можливість чи неможливість здійснення дії, а також те, що

стає мотивуванням для свідомої дії. Вживання тих чи інших форм у ролі

умовного детермінанта “не визначається семантикою слова, а зв’язане із

завданням комунікації: необхідністю передати умовні мотивуючі

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ