UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕволюція поглядів на суб’єктивну модальність (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2754
Скачало233
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Еволюція поглядів на суб’єктивну модальність

 

Питання, пов’язані з категорією модальності, належать до переліку тих

суперечливих проблем мовознавства, які на кожному етапі розвитку

лінгвістичної думки не лише не втрачають своєї актуальності, а навпаки –

набувають нових аспектів. Та складність вивчення модальності, на яку

вказують усі її дослідники, значною мірою визначається вже тим фактом,

що в цій категорії пов’язані такі ключові поняття комунікативного

процесу, як об’єктивна дійсність, висловлення та його автор. На нашу

думку, антиномія “мова – мовлення” привела в кінцевому результаті до

значних розбіжностей у трактуванні й розумінні категорії модальності

загалом і суб’єктивної модальності зокрема. Іншим приводом до

різночитань досліджуваної категорії є приналежність самого терміна до

найбільш контраверсійних у мовознавстві. Частково це спричиняється

інтерференцією його значень з відповідниками із логіки, психології,

філософії [Ткачук 2003: 22]. Дихотомічна природа категорії модальності

теж не сприяла її вичерпному тлумаченню, оскільки лінгвісти або

описували як домінанту об’єктивну модальність (далі ОМ) і залишали поза

увагою модальність суб’єктивну (далі СМ), або зосереджували свою увагу

на засобах вираження СМ, нівелюючи ОМ. Крім того, складність

обговорюваної проблеми полягає в розмаїтості та гетерогенності модальних

значень і їх суміжності з іншими мовними явищами. Саме дифузність

функціонально-семантичних полів тих синтаксичних категорій, які

безпосередньо межують з категорією модальності, приводить до виникнення

спірних питань щодо співвідношення СМ з категоріями експресивності,

суб’єктивності, оцінності тощо.

 

На різних етапах розвитку лінгвістики поняття модальності то звужувалося

до поняття способу, то розширювалося, зливаючись фактично з категоріями

оцінки та експресивності. Значний внесок у вивчення категорії

модальності зробили такі вчені, як В.Г.Адмоні, Ш.Баллі, О.І.Бєляєва,

В.В.Виноградов, О.В.Гулига, Г.О.Золотова, Г.П.Нємець, В.З.Панфілов,

Н.Ю.Шведова та інші, однак наявність великої кількості робіт ще не

означає, що про категорію модальності в лінгвістиці вже висловлено все.

Очевидно, цього не може бути, бо “процес пізнання безмежний, а

досліджуваний предмет може виявляти нові, ще зовсім не вивчені якості та

їх нюанси” [Хричиков 1992: 11]. Так само не можна не погодитися з думкою

В.З.Панфілова, який слушно зауважує: “Напевно, немає іншої категорії,

про мовну природу й склад часткових значень якої висловлювалася така

кількість різноманітних і суперечливих думок, як про категорію

модальності” [Панфілов 1977: 37].

 

Метою дослідження є простеження еволюції поглядів на СМ як складник

лінгвістичної категорії модальності та актуалізація основних принципів

її розуміння на сучасному етапі розвитку мовознавства.

 

Поняття модальності в логіку ввів Аристотель [докладно див. Фейс 1974:

17-24] для розмежування суджень за онтологічною (спосіб протікання

якогось явища чи існування якогось об’єкта) та гносеологічною (спосіб

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ