Реферат на тему:
Метафоричні транспозиції: загальновживане слово та медичний термін
Метафора – це універсальний інструмент мислення, який передбачає
пізнання одного об’єкта через порівняння, зіставлення з іншим і є одним
із способів репрезентації знання в мовній формі. Як відомо, раціональне
мислення значною мірою спирається на метафоричні моделі. Будь-який
адекватний підхід до раціональності потребує використання уяви, а уява
невіддільна від метафоричного мислення [9, с. 182].
Медицина – одна з галузей наукового знання, що тісно пов’язана із
загальнонародним життям, перебуває на перетині багатьох наук і
розгалужується на низку власних субтерміносистем. Тому в просторі
медичної терміносистеми функціонують лексеми, утворені внаслідок
вторинної номінації, тобто на основі значень загальновживаних слів, або
значень одиниць інших терміносистем, або значень терміноелементів
медичних субтерміносистем. Досить часто загальновживані слова мотивують
виникнення термінів. Це цілком закономірно, оскільки 1) терміни, як і
всі мовні одиниці, підлягають однаковим фонетичним, морфологічним,
синтаксичним правилам, мають ті самі граматичні категорії (хоча тут
інколи можуть відбуватися досить значні зміни: втрата деяких категорій,
наприклад: медичні терміни водій, воротар, миша функціонують у
терміносистемі як назви неістот; медичні терміни візерунки долонні,
чашечки нирки вживаються лише у формі множини, оскільки починають
позначати множинні поняття); 2) терміни, як і загальновживані, слова
виконують основну функцію – номінативну, позначають, називають поняття,
які відображають явища об’єктивної дійсності; 3) терміни перебувають у
тісному зв’язку із загальновживаними словами, доповнюючи при цьому
лексичну систему мови.
„Знакову систему – мову – утворюють матеріально-ідеальні одиниці –
єдності означувача та означуваного, бо ще з часів Аврелія Августина
слово вважають значущим знаком” [2, с.32]. Відтак слово як основний
мовний знак має дихотомну структуру; воно складається з плану вираження
(ексформи) та плану змісту (інформи). Значення слова (інформа)
розглядається як відношення словознака до денотата й сигніфіката [11].
Термін, виникаючи на базі значення загальновживаного слова, отримує іншу
денотативно-сигніфікативну віднесеність. Зміна предметно-понятійного
ядра слова зумовлюється тим, що слово стає об’єктом позначення нового
наукового поняття, нової реалії, яка веде до змін у сфері наукової
картини світу.
Схематично цей процес можна зобразити у вигляді моделі:
Z
SHAPE \* MERGEFORMAT
D S D’
S’
(Z – ексформа; D – денотат; S – сигніфікат. Ексформа залишається
незмінною).
Наприклад, загальновживане слово лійка і медичний термін лійка.
Слово лійка функціонує у загальнонародному вжитку із таким значенням:
„конус з трубкою, яким користуються для переливання рідини в посуд з
вузькою шийкою або для фільтрування” [СУМ.Т.4. С.512]. Медичний термін
має галузеве (анатомічне) значення: „лійкоподібне продовження
трубчастого органа” [УЛАМТС. Т.1. С.40]. Підставою для перенесення
стало перше значення загальновживаного слова, в якому виділяємо семи:
„конус із трубкою”, „яким користуються для переливання рідини”, „яким
користуються для фільтрування”. Значення медичного терміна складається
із таких сем: „лійкоподібне продовження”, „продовження трубчастого
органа”. Денотативне значення загальновживаного слова виражає
матеріальну сутність реалії „предмет посуду”. Денотативне значення
медичного терміна – „частина органа”. Сема „функціональне призначення”
сигніфікативного значення, яка міститься у значенні загальновживаного
слова, відсутня у значенні терміна, натомість у ньому є сема „місце
існування”. Основою для перенесення стала зовнішня подібність – сема
форма спільна для обох значень.
Слово сходи у загальнонародному вжитку функціонує з таким значенням:
„споруда, пристосування з горизонтальних виступів або щаблів, на які
ступають, піднімаючись куди-небудь або спускаючись звідкись” [СУМ. Т.9.
С.892]. Термін сходи вживають у мові медицини із таким значенням:
„утвір, який нагадує горизонтальні виступи або щаблі драбини” [УЛАМТС.
Т.2. С.524]. Перенесення відбулось на базі першого значення
загальновживаного слова, яке містить такі семи: „споруда”,
„пристосування з горизонтальних виступів або щаблів”, „на які
ступають”. Медичний термін має галузеве (анатомічне) значення, в якому
виділяємо семи: „утвір”, „який нагадує горизонтальні виступи”, „який
нагадує щаблі драбини”. Денотативне значення загальновживаного слова –
„споруда”, а терміна – „утвір в медицині”. Простежуються зміни й у сфері
сигніфікативного значення: сема „функціональне призначення” відсутня у
значенні терміна. Спільною є сема „наявність горизонтальних виступів,
щаблів”. Основою перенесення стала зовнішня схожість.
Значення загальновживаного слова може бути основою створення двох
значень медичного терміна:
Z
SHAPE \* MERGEFORMAT
D’ S’ D S
D” S”
Наприклад, загальновживане слово склепіння має таке значення: „опукле
перекриття або покриття, що з’єднує стіни, підпори будівель, споруд,
мостів і таке інше” [CУМ. Т.9. С.280]. Семантична структура терміна
склепіння складається із двох значень: „1) дугоподібна структура,
подібна до склепіння”, „2) пучки нервових волокон у півкулях головного
мозку, які з’єднують нюхові центри – сосочкові тіла й морські коники”
[УЛАМТС. Т.2. С.466 ]. Підставою для перенесення стало перше значення
загальновживаного слова, в якому виділяємо семи: „опукле перекриття”,
„покриття”, „що з’єднує”. Унаслідок перенесення утворилось два значення
медичного терміна. Перше значення галузеве (анатомічне), в якому
виділяємо семи: „дугоподібна структура”, „структура подібна до
склепіння”. Основою перенесення стала подібність форми – форма
склепіння. Денотативне значення загальновживаного слова виражає сутність
реалії “частина будівлі, споруди”. Денотативне значення медичного
терміна – „структура в медицині”. Сема „функціональне призначення”
сигніфікативного значення загальновживаного слова відсутня у першому
значенні терміна.
У другому значенні медичного терміна виділяємо семи: „пучки нервових
волокон”, „які з’єднують”. Підставою для перенесення є функціональна
схожість: з’єднування. Простежуються зміни у сфері денотативного
значення. Денотативне значення загальновживаного слова – „елемент
будівлі, споруди”; денотативне значення терміна – „утвір в медицині”.
Відбулися зміни у сигніфікативному значенні, які виражає сема „предмет
з’єднання”: у медицині – це „нюхові центри”, у побуті – це „стіни,
підпори будівель і таке інше”. Значення медичного терміна доповнює ще
сема сигніфікативного значення „місце існування” – „у півкулях головного
мозку”, яка відсутня у значенні загальновживаного слова.
a
gd?Do
7е підвищення на площині, бугор, пагорок” [СУМ.Т.2. С.125]. На основі
першого значення загальновживаного слова утворилось два значення
медичного терміна: „1) викривлення хребта у вигляді виступу остистих
відростків як наслідок туберкульозу, спондиліту”; „2) загострений
обнижений виступ на кістці або інших органах” [УЛАМТС.Т.1.С.323].
Значення загальновживаного слова складається із таких сем:: невелике
підвищення”, „округле підвищення”, „підвищення на площині”, „бугор”,
„пагорок”. У першому значенні медичного терміна виділяємо семи:
„викривлення хребта”, „викривлення у вигляді виступу”, „викривлення як
наслідок туберкульозу, спондиліту”. Перенесення відбулось на основі
зовнішньої подібності – форма виступу, підвищення.
Денотативне значення загальновживаного слова зумовлене сутністю реалії
„форма рельєфу”. Денотативне значення медичного терміна – „хвороба”.
Зауважуємо зміни і в сигніфікативному значенні. Змінилася сема „місце
існування виступу”: у значенні загальновживаного слова – „на площині”, у
значенні терміна – „на хребті”. Сема сигніфікативного значення „причина
виникнення реалії” наявна у структурі значення терміна – „як наслідок
туберкульозу, спондиліту”, натомість у значенні загальновживаного слова
вона відсутня. Сема „форма” спільна в обох значеннях.
У другому значенні медичного терміна виділяємо семи: „загострений
виступ”, „обнижений виступ”, „виступ на кістці або на інших органах”. У
сфері денотативного значення відбулися зміни. Денотативне значення
загальновживаного слова: „форма рельєфу”, денотативне значення терміна:
„утвір в медицині”. Простежуються зміни і сигніфікативного значення.
Змінилась сема сигніфікативного значення „місце існування реалії”: у
значенні загальновживаного слова – „на площині”, у значенні медичного
терміна – „на кістці або інших органах”. Сема форма спільна в обох
значеннях – форма виступу, підвищення.
Значення загальновживаного слова інколи може бути базою створення трьох
значень медичного терміна; і всі вони виникають на основі перенесення за
подібністю:
Z
D’ S’ D S D”
S” D”‘ S”‘
Наприклад, загальновживане слово паличка та термін паличка.
У словнику слово паличка зафіксоване із таким значенням: „зменшене до
палиця”; слово палиця означає: „відділена від дерева й очищена від
пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки” [СУМ. Т.6. С.28-29].
Термін паличка має три значення, що виникли на основі перенесення на
базі першого значення загальновживаного слова: „1) бактерія
паличкоподібної форми”; „2) світлочутлива клітина”; „3) свічка у вигляді
циліндра із загостреним кінцем” [УЛАМТС. Т.2. С.225].
У значенні загальновживаного слова виділяємо семи: „частина тонкого
стовбура”, „частина товстої гілки”, „відділена від дерева”, „очищена від
пагонів”. Перше значення медичного терміна складається із семи „бактерія
паличкоподібної форми”. У другому значенні медичного терміна виділяємо
сему „клітина ока”. Словник української мови подає це значення як
галузеве (анатомічне), зазначаючи при цьому сему „які формою нагадують
подовжену риску” [СУМ. Т.6. С.29]. Третє значення медичного терміна
галузеве (фармацевтичне), у якому виділяємо семи: „свічка”, „у вигляді
циліндра”, „із загостреним кінцем”.
У сфері денотативного значення відбулися зміни. Денотативне значення
загальновживаного слова виражає сутність реалії „частина рослини”.
Денотативне значення медичного терміна –”організм(1)”, „клітина(2)”,
„предмет у медицині(3)”. Сема сигніфікативного значення „місце
знаходження”, яка є у значенні загальновживаного слова, відсутня у
першому та другому значеннях медичного терміна, натомість у другому
значенні терміна вона змінюється ( порівняйте: „частина стовбура,
гілки”, „клітина ока”).
Перенесення у всіх трьох випадках відбулося за подібністю форми – форма
палички.
Значення загальновживаного слова ворота стало базою утворення трьох
значень медичного терміна ворота. У словнику зафіксоване таке значення
слова ворота: „проїзд або прохід в огорожі між будівлями тощо, а також
ворітниці, що його закривають”[СУМ. Т.1. С.741]. У медичному словнику
подано такі значення терміна ворота: „1) місце входу до органа або
виходу з органа нервових волокон, кровоносних і лімфатичних вузлів”, „2)
місце проникнення інфекції в організм”, „3) місце входу органа” [УЛАМТС.
Т.1. С.250]. Перенесення у всіх трьох випадках відбулося на основі
функціональної схожості – функція „бути місцем входу”.
Отже, специфічною властивістю мовного знака є непаралельність плану
вираження і плану змісту, яка полягає у тому, що одне позначувальне може
мати декілька позначуваних. У мові це явище реалізується як розвиток
багатозначності слова. Саме завдяки асиметричній структурі знака мовна
система може еволюціонувати. Свідченням цього є метафора, у процесах
якої взаємодіють загальновживане слово та термін, і при цій взаємодії
ексформа залишається незмінною, а інформа (сигніфікативно-денотативна
віднесеність) зазнає змін. Метафора дає можливість мовній системі
відображати виникнення нових реалій, розвиток світу взагалі шляхом
економії мовних ресурсів. Відбувається не кількісне нагромадження мовних
одиниць, що позначають нові поняття, а здійснюються якісні видозміни уже
існуючих мовних знаків. Підставою для виникнення медичного терміна
на основі метафори може слугувати 1) зовнішня подібність
(найчастотніша); 2) функціональна схожість; 3) зовнішня та внутрішня
характеристики порівнюваних об’єктів одночасно.
Багатозначність терміна однієї терміносистеми є небажаним явищем,
оскільки зумовлює непорозуміння під час функціонування цього терміна у
текстах певної тематики, адже науковий стиль вимагає точності вираження
думки. Виникнення такого явища як багатозначність медичного терміна
зумовлене багатогалузевою структурою цієї терміносистеми. Переважно
багатозначні медичні терміни мають таку структуру: термін – 1) медичне
значення; 2) галузеве; або термін – 1) медичне; 2) медичне; 3) галузеве
значення. Власне медичне чи галузеве значення терміна можуть займати
різні позиції і реалізуватись у різних кількісних пропорціях.
Однак, багатозначність слова, яке має і загальновживане значення і
термінологічне, не є перешкодою для точного і правильного вираження
думки, оскільки вживається це слово із певним значенням у текстах
відповідної тематики.
Література
Алеексеева Л.М. Термин и метафора. Перм, 1998.
Жайворонок В.В. Лексична підсистема мови і значення лексичних одиниць //
Мовознавство. №6. 1999. С.32-46.
Колесникова І. Принципи метафоричної номінації в термінології:
об’єктивні та суб’єктивні чинники // Українська мова та література. №
20 (372). 2004 р. С. 16-21.
Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. М.,1988. 167с.
Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство. Львів,
1994. 216с.
Словник української мови: в 11-ти томах. К., 1970-1980.
Соколовська Ж.П. Модель семантичних відношень у лексиці // Мовознавство.
№6. 1986. С.28-43.
Телия В.Н. Вторичная номинация и ее виды // Языковая номинация. Виды
наименований. М., 1977. C.129-222.
Теория метафоры. М., 1990.
Українсько-латинсько-англійський медичний тлумачний словник у 2 томах.
Львів, 1995.
Ф. де Сосюр. Курс загальної лінгвістики. К., 1998.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
