UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМікрополе терміна мовна політика (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3660
Скачало281
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Мікрополе терміна мовна політика

 

 

Соціолінгвістична термінологія на матеріалі української мови ще мало

вивчена: відсутні дослідження, присвячені її упорядкуванню, системній,

функціональній та когнітивній характеристиці термінів, немає словників.

На прикладі парадигматичних і синтагматичних зв’язків терміна мовна

політика розглянемо системно-структурну організацію соціолінгвістичних

назв у синхронному зрізі, тому що матеріалом для дослідження є

виокремлені із сучасних мовознавчих текстів [1; 7; 8; 10; 11; 18; 21]

номінативні одиниці, тематично пов’язані зі змістом поняття мовна

політика.

 

Лексична парадигматика має складну організацію: одна і та ж лексема з

різними семами часто входить до різних парадигматичних угруповань, в

яких може розвивати парадигматичні, синтагматичні та дериваційні

відношення [17, с. 91-92]. Термін, як одиниця терміносистеми, в ідеалі

має однозначне співвіднесення: одне поняття - один термін (хоча як

одиниця загальновживаного словника, термін зазнає впливу лексико

семантичних процесів, характерних для мови в цілому [19, с. 26]). Термін

реалізує тенденцію до однозначності та відсутності омонімії. При цьому

потрібно розрізняти багатозначність як лінгвістичне явище, що відображає

концептуальну неоднорідність значення терміна, і авторську

багатозначність, спричинену різними характеристиками певного явища в

авторських дискурсах. Співвідношення форми і змісту в терміна теж більш

регламентоване, ніж у звичайного слова. Прагнення до симетричної

відповідності впливає на лексичну сполучуваність з іншими словами [16,

с. 104 ].

 

Відомо, що слова поєднуються в парадигми за семантичною ознакою,

парадигматика терміна відрізняється від парадигматики звичайного слова:

понятійні відношення в терміносистемах переважають над іншими, власне

мовні зв’язки обмежені, а словотвірні достатньо вузькі. Парадигматичні

зв’язки в термінологічних системах реалізуються за тим же принципом, що

і в семантичному полі, яке об’єднує лексеми за ядерною інтегральною

ознакою, і в ролі підсистем якого постають лексико-семантичні групи,

утворені на предметно-понятійній основі. Уже доведено (на матеріалі

термінів біології), що термінологічне поле виникає на підставі

логіко-понятійних відношень. У межах термінополів за допомогою

семантичних ознак терміни і далі об’єднуються, але вже в менші групи.

Термінологічним полем для терміна виступає термінологія його галузі, в

межах якої він реалізує свої властивості. У межах поля термін реалізує

усі характерні для нього ознаки, одна з яких – екстралінгвістична

спрямованість, щодо неї і формуються усі мовні засоби вираження наукових

понять певної галузі [Див: 22, с. 629-630; 19, с. 16-18; 16, с. 108; 20,

с. 110-112].

 

У межах лексико-семантичних груп існують ще менші угрупування, поєднані

відношеннями синонімії, антонімії, конверсії, гіпонімії. Ці ж кореляції

забезпечують і єдність семантичної організації термінологічної лексики в

межах поля. Для характеристики термінів нової підсистеми лінгвістичного

знання, соціолінгвістичної, релевантними визнаємо поняття

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ