UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНаціональна ідентичність, мова та культура (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5606
Скачало287
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Національна ідентичність, мова та культура

 

 

Розглядаючи мову як інструмент духовної культури та беручи до уваги

функції літературної мови у національних спільнотах, зупинимося на факті

приналежності мови спільноті, проблемах ідентифікації особистості зі

спільнотою та її культурою, на ролі мови у цьому процесі.

 

“Те, що для … людини є оком – тим специфічним звичайним оком, з яким

вона народжується, це мова, та мова, яку історія зробила для людини

рідною…мова, з якою зустрічаємося в материнських обіймах і з якою

прощаємося лише на смертельній постелі, за допомогою цієї мови оживають

події минулого, відбуваються дружні контакти і складаються плани на

майбутнє”[1]. Б.Андерсон трактує мову водночас як знаряддя, і як продукт

духовної діяльності людей, і як матеріальний носій міжсуб’єктної

інформації, що інтегрує духовну діяльність людини в поле такої ж

діяльності етносу і лежить в основі нерозривного взаємозв’язку мови та

нації. В.Гумбольдт [8] та О.Потебня [13] запропонували цілісне

осмислення мови в контексті духовної діяльності людини та етносу/нації,

коли розвиток (стагнація, деградація) мови, людини й етносу

розглядається як триєдиний процес, у взаємозумовленості динаміки його

складових, набуло актуальності у сучасних дослідженнях (передовсім у

соціо- та етнолінгвістиці [13]. У вітчизняній науці до 90-х років,

навіть при дотриманні цілісного підходу до проблеми, під тиском

методологічного диктату марксистсько-ленінської ідеології людина

розглядалася не стільки як духовна та творча істота, скільки як продукт

соціальних відносин, а мові, відповідно, відводилась лише функція

“засобу спілкування між людьми”. При цьому практично не досліджувався

вплив мови на розвиток людини та етносу, тобто зв’язок мови та

національної ідентичності. Така думка домінувала і в югославському

мовознавстві. З розпадом єдиної югославської держави і утворенням на її

просторах декількох держав, а отже ліквідацією єдиного комунікативного

простору з одного боку, та посиленням національного самоусвідомлення з

другого – до мови звернулися як до засобу, який може працювати на

реалізацію національної мети. Це певною мірою спричинило зацікавлення

співвідношенням мови та національної ідентичності. Лінгвісти все більше

звертаються до думки, що мова як символ є не лише вираженням

самобутності; на їхню думку, мовний код, вибір мовних засобів розкриває

глибину національних почуттів. Мовою виражаємо свої думки та почуття,

мова передала нам знання та досягнення наших предків, мову від нас

успадкують наші нащадки. Мова – найдорожче надбання людства, оскільки ж

людство фактично є мозаїкою народів, які мають власну історію та

культуру, то людська мова є мозаїкою народних мов. Для кожного народу

його мова – святиня. І для індивіда рідна мова – храм та невидима, але

могутня сила, що пов’язує його з власним народом. Можемо сказати, що

рідна мова для людської душі – батьківщина, де б людина не жила, вдома

чи на чужині… [5].

 

Впевненість у собі та повага до себе – основа розвитку кожної спільноти.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ