UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПсихологічно-філософська основа малої прози Богдана Легкого – пошук національної ідентичності художника слова (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1236
Скачало184
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Психологічно-філософська основа малої прози Богдана Легкого – пошук

національної ідентичності художника слова

 

 

Катаклізми, що приходять на зламі сторіч, відступають перед красою –

вона рятує світ. Особливого сенсу набуває за цих обставин краса

художнього слова письменника – “носія акту художнього бачення і

творчості” (М. Бахтін). М. Коцюбинський розкриває “секрет” словесного

художника – “має трохи інші очі, ніж другі люди, і носить в душі сонце,

яким обертає дрібні дощові краплі в веселку, витягає з чорної землі на

світ божий квіти і перетворює в золото чорні закутки мороку” [3, с.

176]. Саме таким бачиться нам майстер пера і пензля – Богдан Лепкий.

Його мистецтво слова в малій прозі має високу естетичну цінність, бо сам

автор мав намір створити естетичну теорію літератури, жаль, що мрія ця

залишилась нездійсненою: “Признаюсь, що найбільше промовляло би мені до

серця завдання розслідити, як почуття естетичне об’являлося у нас у

творах словесних (говорених і писаних), як розвивалося у них чуття та як

росла уява, значиться, безумовним постулатом літератури покласти красу,

до котрої рветься дух людський, а котрої докази дав і нам нарід в своїх

прекрасних піснях” [4, с. 24-25]. Як бачимо, письменник перебував під

великим впливом народницької ідеології. Оповідання, новели, замальовки –

твори його малої прози є цьому незаперечний доказ.

Побратим-молодомузівець М. Євшан, з властивою йому молодечою запальністю

й споглядальною публіцистикою, часто заперечував сам собі в оцінці свого

колеги, а саме щодо вартості речей цього жанру. Тому дозволимо собі

взяти до зауваги саме ту думку критика, що викристалізовує домінанту

творів і творчості всеціло: “...вага її (творчості – Я.В.) лежить в

тому, що будить голос душі, голос серця” [1, с. 57].

 

Персонажі малої прози – це виразні архетипи, що за В. Янівим є яскравими

індивідуальностями для вивчення ментальності української людини, її

національної ідентичності. В українському етнотипі генетичні процеси

витворили фундаментальну основу – кордоцентричність – зосередження

психічної діяльності навколо серця. Зображувані Б. Лепким події часто

змальовують людське серце у виразному трагічному образі: зупинились

серця: Матері (з однойменного оповідання за народним повір’ям), батька

великої сім’ї – Матвія, що так і не приніс дітям риби; маленького Гусія,

Насті-суперниці; Яцка-забобонника та інших. Кордоцентризм українця – це

феномен екзистенціальний, бо він є основою самого буття українця, або

частиною його природи, сприяє нахилу до альтруїзму й романтичного

індивідуалізму.

 

Літературні критики дорікають Б. Лепкому, що, прагнучи до ідеалу краси,

добра, він начисто заперечує їх існування в буднях життя. Але

пам’ятаємо, що письменник ще й мистець-маляр, то кожний його малюнок –

це вихоплена сцена із життя – тих, що душею тягнуться до Всевишнього, а

на побутовому рівні живуть часто в земному пеклі. Такі рисі художнього

слова письменника нам нагадують барокову культуру. Але як пов’язати

Лепкого, який був модерністом та молодомузівцем і бароковий стиль

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ