UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВнутрішня динаміка художніх структур Василя Стефаника (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3988
Скачало198
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Внутрішня динаміка художніх структур Василя Стефаника

 

 

Широка амплітуда смислових та естетичних коливань, різкі перепади

“нервових температур”, сугестивна енергія життєвих катаклізмів і

напружена мускулатура художніх колізій – ось лише деякі з ознак

Стефаникової манери письма. Уже те, що письменник виявив себе як

неперевершений майстер новели з її бурхливим розвитком і драматичним

загостренням сюжету, а відтак ще й із вибуховим ефектом вендепункту,

передбачає розмову про внутрішню динаміку його художніх конструкцій.

 

Дослідники вже звернули увагу на цю прикмету художнього мислення

новеліста. Чи не найбільше в цьому напрямку зробили І.О.Денисюк та його

наукові спадкоємці, які осмислювали проблему під кутом зору генології.

Та найчастіше ішлося про вміння В.Стефаника посеред громових forte чи

навіть fortissimo перейти на piano, а подеколи і на pianissimo, зняти

емоційне напруження, пом’якшити ситуацію, щоби не залишалося місця для

розпачу і песимізму.

 

Не раз згадувалося з огляду на сказане те яблуко, що ним батько

несміливо, якось аж наче соромливо пригощає Катрусю, і той бучок, що

Гриць Летючий дає старшій дочці, аби могла ним боронитися від собак. У

художньому світі В.Стефаника завжди є деталь, штрих або навіть

фрагментарний образ, що мають послабити драматичне напруження твору або

частково “зняти” пекучі згустки болю в душі героя. Такою є, зокрема,

війтиха (“Синя книжечка”), яка потайки від чоловіка винесла горопашному

Антонові кусень хліба.

 

У “Майстрі” подібну функцію “громовідвода” виконують слухачі його сумної

історії. Доцільніше, здавалося би, було поставити крапку відразу після

Іванової сповіді. Усе виглядало би логічно, вмотивовано і було би

максимально наснажене драматизмом. Тим паче, що новеліст часто вдавався

до засобів посилення трагізму. Так, але в іншого автора, з іншим

характером творчої свідомості. Закони художнього мислення Стефаника

вимагали саме такої “архітектурної споруди” і саме такого фіналу. Тому

герой навіть “не розповідав своєї історії” до кінця, бо “всі знали, що

потім сталося” [13, с. 52]. Відтак ще третину художнього простору твору

займає полілог Іванових односельців.

 

Нагнітання трагічного настрою в письменника має розумну межу. Давався

взнаки той особливий естетичний такт, що ним так захоплювався І.Франко.

У кожному разі мистецтвом “крайніх границь ефекту” володів досконало,

однак застосовував його “тактовно”. Новелістичне напруження загалом від

цього не спадає, утримуючись на межі, за якою – крайня безвихідь, розпач

і цілковита безнадія.

 

Проблему внутрішньої динаміки художніх структур В.Стефаника можна

характеризувати з різних поглядів. Зараз хотілося би зробити акценти на

засадничих моментах художньої свідомості автора “Новини”. Тому йтиметься

не тільки про твори новеліста, а і про ті глибинні основи, на яких вони

“проізростають”. Виходжу з того, що, крім очевидних медіаторів, художня

система письменника передбачає глибинні детермінанти.

 

Почну з того, про що мені вже доводилося неодноразово писати [див.,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ