UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВасиль Щурат і поезія зів’ялого листя (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11620
Скачало445
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Василь Щурат і поезія зів’ялого листя

 

 

У 1896 p. львівський часопис “Зоря” опублікував ювілейну розвідку Василя

Щурата “Др. Іван Франко”, у якій автор, аналізуючи поезії збірки “З

вершин і низин”, назвав один із її циклів – “Зів'яле листя” – “об’явом

декадентизму в українсько-руській літературі” [18, с. 36]. Тим самим

критик хотів піднести поетичну творчість свого земляка до вершин

світової лірики, оскільки вважав декадентизмом “розумне і артистичним

змислом ведене змагання до витвору свіжих оригінальних помислів,

образів, зворотів мови і форм” [18, с. 36]. Однак ті кілька рядків із

об’єктивної і загалом доброзичливої Щуратової статті викликали не тільки

негативну реакцію І.Франка, а й стали предметом нерозуміння і навіть

відвертих спекуляцій у літературознавстві тоталітарної доби, яке змушене

було ділити світ на біле й чорне, а у будь-якому літературному явищі

минулого – вишукувати класових супротивників для підтвердження

ленінської догми про існування двох культур усередині кожної

національної культури: буржуазної (а отже, й націоналістичної) і

пролетарської (значить, демократичної).

 

Немає жодної помітної праці про поетичну творчість І.Франка, зокрема про

книгу “Зів’яле листя”, де б не згадувалося всує ім’я Василя Щурата, і

здебільшого у неприхильному для нього світлі, апріорно, а то й

тенденційно. Складається враження, що більшість радянських дослідників

взагалі ніколи не читали “Зорю”, а переповідали сказане вже

попередниками, продовжуючи фальсифікувати факти. Справа в тому, що

оглядову статтю про творчість письменника В.Щурат надрукував ще до появи

збірки “Зів’яле листя”, і І.Франко відреагував полемічним посланням

“Декадент” на оцінку власне циклу, що лише згодом став першим жмутком

ліричної драми. “Зерно неправди” несвідомо посіяв ще А.Крушельницький,

коли у 1909 р. заявив, що “поет відповідає на закид декадентизму,

зроблений Щуратом його збірці ліричних поезій “Зів’яле листя” [10, с.

161]. Цю ж фразу, “нічтоже сумняшеся”, повторив у колективній монографії

“Іван Франко. Життя і творчість” (1956) О.Кисельов: “Написаний у 1896 р.

вірш був відповіддю на критику В.Щуратом поезій із збірки “Зів’яле

листя” як декадентських” [2, с. 195]. Б.Степанишин у методичному

посібнику “Вивчення творчості Івана Франка в школі” переконував учителів

і учнів, що “автора збірки [“Зів’яле листя”] обвинувачено в усіх

смертних гріхах, навіть і у декадентстві. На це дике для Франка

звинувачення він дав нищівну відповідь своїм віршем “Декадент” [14, с.

103]. Таку ж думку, але у толерантнішій формі розтиражував в аналогічній

книжці для школи М.Походзіло: “Цей вірш [“Декадент”] був поетичною

відповіддю літературному критикові В.Щуратові, який назвав збірку

“Зів’яле листя” проявом “декадентизму” в українській літературі” [13, с.

62]. Подібні оцінки зустрічаємо і в університетських підручниках: “Вірш

“Декадент” був написаний як відповідь поету В.Щурату, який назвав збірку

Франка “Зів’яле листя” занепадницькою, а Франка – декадентом, співцем

песимістичних настроїв” [15, с. 199] або ж “Розуміння поетом свого

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ