UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВасиль Щурат – перекладач (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2323
Скачало263
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Василь Щурат – перекладач

 

 

Важко переоцінити внесок Василя Щурата-перекладача у скарбницю світової

культури. На жаль, і ця ділянка його творчості в наші дні майже

невідома. А втім, саме В. Щурат поряд із І Франком і П. Грабовським, на

зламі ХІХ – ХХ століть невтомно збагачував українську культуру шедеврами

світової літератури.

 

Перекладати Василь Щурат почав, ще будучи учнем гімназії. Сталося це з

“благословення” і за порадою І. Франка, який, довідавшись про

літературні спроби юного гімназиста, став його першим рецензентом. Сам

В. Щурат про це згадує в “Автобіографічній записці”: “Прочитавши кілька

моїх стихів, він (Франко – В. Щ.-Г.) замітив у них дуже слабу форму і

похибки проти наголосу, і порадив перекладати. Я послухав ради. Читаючи

класичних прозаїків, прискорював собі засіб слів, читаючи поетів, вчився

наголосу, а ознайомлюючись з чужими літературами, став дещо перекладати

з Уланда і Гейне”. Переклади В. Щурата почали з’являтися у різних

часописах у 1889 році. Його переклад новели О. Мірбо “Щастю назустріч”

був опублікований у “Зорі”, редактором якої був тоді П. Скобельський,

учитель академічної гімназії. В. Щурат, учень цієї гімназії, допомагав

П. Скобельському у його редакторській праці. Згодом “Зоря” надрукувала і

переклад балади Уланда “Лицарська смерть”. Цей літературний дебют Василя

Щурата відмітив Іван Франко у “Нарисі історії української літератури до

1890 року”.

 

Ще й досі не визначено кількості поетичних перекладів Василя Щурата.

Найбільше перекладав він із французької, німецької та польської

літератури, а відносно нечисленні переклади з російської охоплюють 18

прізвищ поетів і 40 творів… Взагалі, Василь Щурат перекладав із

французької, німецької, англійської, бельгійської, голландської,

датської, румунської, італійської, грецької, угорської, польської,

словінської, болгарської, сербської, білоруської, російської та чеської

літератури, а також античних і староруських авторів, перекладав і

переспівував Святе Письмо…

 

На початку ХХ ст. Кирило Студинський задумав видати антологію

перекладів, як він зазначив, “найважнійших поетів чужих народів,

перекладів справді вартних під оглядом артистичним і літературним” [1,

с. 3]. Спочатку хотів доручити цю справу цілій громаді перекладачів, але

потім зупинив свій вибір на В. Щуратові як одному з “найвизнаніших наших

письменників (…), що по різних часописах та журналах розсіяв цілий ряд

справді артистичних і поетичних перекладів”.

 

Василь Щурат радо відгукнувся на пропозицію. Вона втілилася, на жаль,

лише в один, перший випуск серії “Поезія ХІХ віку”, до якого ввійшли

переклади з французької (більше половини матеріалу), румунської,

італійської літератур. Ці переклади у 1902 році публікувалися у 10-ти

номерах “Руслана”. Праця над антологією дещо систематизувала поетичні

переклади В. Щурата і, крім того, залишила цікаві свідчення перекладача

про його бачення суті поетичного перекладу. У невеликій передмові К.

Студинський цитує лист Василя Щурата, який висвітлює саме ці проблеми:

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ