UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФункціонально-семантичний та поетичний аспекти обхідних пісень (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3114
Скачало193
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Функціонально-семантичний та поетичний аспекти обхідних пісень

 

 

Репертуар обхідних календарно-обрядових пісень досить різноманітний як

за чисельністю, так за розмаїттям тем. Сьогодні вже доволі важко

з’ясувати єдність мети самих обходів дворів, полів, а також змісту

обхідних пісень, співвідношення функцій, мотивів, образів тощо. Певним є

те, що обходи складають цілком завершений календарний цикл з проміжними

етапами, а пісні, які супроводжували його, повинні були магічно вплинути

на господарське та сімейне благополуччя.

 

Чимало дослідників не раз задекларовували деяку спільність колядок,

риндзівок, царинних, кустових, пастуших, обжинкових пісень, так і не

розкривши її достеменно. Отож робимо спробу виявлення в українському

матеріалі спільних елементів обхідних пісень на словесному та

виконавському рівнях. Незалежно від жанрової приналежності усі пісні

співаються хором (виняток становлять новорічні обходи з піснями

хлопчиків-посипальників). Хор (чоловічий чи жіночий) ставав активним

учасником певних обрядів або виступав у ролі режисера: він створював,

спрямовував рух обряду, повідомляв, наказував, запрошував і т.д.

Авторитет хору був незаперечним. Інколи вівся живий діалог між хором та

іншими учасниками обряду: з одного боку звучала пісня, з іншого –

проводилось необхідне дійство.

 

Крім того, треба звернути увагу на манеру дуже голосного співу,

призначеного в основному для вулиць, полів, пасовищ. Таке голосне

виконання мало ще й певне магічне значення, яке повинно було сприяти

доброму врожаю, приплоду худоби, бджіл тощо. За допомогою сильного

голосу ставало можливим відгородити культурний простір від проникнення

ворожих сил. Вважалось, якщо проспівати (чи крикнути), де буде почутий

голос, там град не поб’є посівів, звірі не братимуть худоби. Голосу

надавалось продукуюче значення і в інших народів. Наприклад, у Болгарії

на Юріїв день дівчата вигукували: "Де немає голосу, там немає колосу!"

Голос міг вплинути також на приплід худоби і домашньої птиці: на

Брянщині, наприклад, під Новий рік колядки виконували і для того, щоб

поросята велися [1, с. 137]. Не будемо заглиблюватись тут у текстологію

українських колядок і щедрівок, тільки зауважимо, що майже всі,

призначені господареві, господині, наповнені подібними формулами.

 

Необхідно зупинитися на ще одній суттєвій рисі пісень колядкового типу,

як їх іменують етномузикологи [13, с. 38]. Вона потребує детальнішого

розгляду, бо власне в системі обходів українців цей пісенний тип

домінує. До слова, В.Пропп у книзі про російські аграрні свята поставив

запитання, чи не зустрічаються звичаї, подібні з колядуванням, в інших

календарних святах [31, с. 35]. Він же вказав на колядування на Масляну.

Але дослідник не знайшов колядування в інших циклах календаря, тому не

мав підстав визнати його наскрізним. Цю ідею реалізував у своїй праці

І.Земцовський [13, с. 38-47], який навів колядковий тип пісень не тільки

на Масляну, а й на Юрія, в’юнець (Великодня субота), семик (Зелені

свята) і визнав ці мотиви наскрізними. В українців такий пісенний тип

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ