UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоезія етноетикету в житті та побуті українців (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5996
Скачало247
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Поезія етноетикету в житті та побуті українців

 

 

Усна народна словесність на теренах княжої Київської Руси-України ще

задовго до виникнення письменства була така багата і розмаїта, що своєю

красою, поетичністю, привабливістю виокремила українців з-поміж інших

націй. Про це висловляться згодом, з появою письменства на наших землях,

численні дослідники, зокрема іноземні. Усна словесність завжди

супроводжувала і супроводжує українця в житті та побуті.

 

З прийняттям християнства на українських етнічних землях усна народна

словесність глибоко вкорінювалася у твори староруського письменства

ХІ-ХІІІ ст. і, насамперед, у проповіді, повчання, житія, літописи. Княжа

доба доповнила передхристиянську поезію, надала їй нового звучання. Про

високі морально-етичні норми у тодішньому суспільстві, про делікатність

і високу шкалу моральних настанов щодо стосунків між людьми свідчить

"Поучення" Володимира Мономаха: "...треба мати душі чисті, непорочні,

тіла худі, лагідну бесіду і в міру слово Господнє; при їді і питті без

галасу великого бути, при старих – мовчати, премудрих – слухати, старшим

– покорятися, з рівними і меншими – приязнь мати; без лукавства

розмовляти, багато розуміти; не лютувати словом, не хулити розмовою, не

надміру сміятися, соромитися старших; до жінок недостойних не говорити;

долу очі мати, а душу – вгору..." [1, с. 18].

 

Чи може бути щось краще, ніж чиста душа, лагідна бесіда, повага до

старших? Чи не було "Поучення" Володимира Мономаха першим навчальним

посібником з етикету на слов’янських, а може і взагалі на європейських

землях?

 

У княжі часи етикет посідав першорядне місце в кожній українській

родині. Скрізь панували висока культура, вихованість, чемність, на що

часто звертали увагу чужинці. І якщо хтось намагається сьогодні

відвернути нашу увагу від "шароварщини" та принизити нашу культуру, наші

традиції, то це вже аж ніяк не вдасться, бо корені її проростають з

глибини віків, вони міцні, непохитні, і якраз через них ми пов’язані з

духом наших предків. І тої вихованості нам ой як зараз бракує в

повсякденному житті і побуті!

 

Упродовж віків хліборобська українська родина вставала з досвітком, аби

сповна використати світловий день. Починали із молитви, а вже згодом

бралися за сніданок. Молилися за себе, за свою сім’ю, за свою родину, за

свою Україну. Такі народні молитви стали традицією, яка пролягла через

віки. Ці твори можна почути і в наш час. Цікаву "Молитву за українську

землю" записала свого часу в селі Космач на Гуцульщині етнограф Романа

Кобальчинська від заслуженої учительки України Параски Андріївни Трутяк:

"Господи Боже, Владико Небесний, що небом і землею управляєш, зішли свою

ласку й на українську землю і глянь на неї ласкаво. Ти знаєш, Господи,

скільки праведної крові борців наших і скільки гіркого поту хлібороба

нашого впало на ту рідну землю. Не дай же, Господи, нашої землі в наругу

ні переможцю, ні напаснику. Нехай животворна роса щедрот і благодатей

Твоїх упаде на українські ниви й лани, на поля й левади, на ліси й

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ