UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАрхетипне мислення як базова домінанта сучасної свідомості етносу (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3147
Скачало228
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Архетипне мислення як базова домінанта сучасної свідомості етносу

 

 

Свідомісне життя нації складається з архетипних інформаційних горизонтів

(система етнічна або національна свідомість). Кожен горизонт має свої

знаки-архетипи. Архетипи – це знакова соціальна і психосвідомісна

унормованість. За горизонтами сприйняття архетипи бувають міфологічними,

етнічними, естетичними, психологічними, мовними і т. д. Ми виділяємо

різні архетипні рівні, які склалися у ХХ ст., не сфокусовуючи в понятті

архетип лише рівень чуттєвого сприйняття інформації без усвідомлення

суті знаку (це перший рівень архетипної свідомості), бо з розвитком

людства архетипна свідомість зазнала серйозної деформації, що призвело

до диференціації архетипних свідомісних горизонтів, а також до введення

базових архетипів у інтелектуальну свідомісну сферу.

 

У кожного народу є свої архетипні пояси мислення. Скажімо, на рівні

етнопобуту (етнографічний горизонт) і на естетичному рівні (це вже і

сугестивне вираження навколишньої інформації) в українців серед квітів

ближнього етноінтер’єру (двір, город) найчастіше зустрічалися такі

квіти: мальва, рута, нагідка, ромашка, любисток. Відповідний

етноінтер’єр дерев: верба, тополя, береза, клен, явір, дуб. Це

спостерігаємо і серед фруктових дерев, городніх культур. У конкретному

випадку йдеться про архетипи етнічно-побутового рівня, що ілюструють

сталість ознак-уподобань, які на загальносвідомісному рівні не фіксують

чуттєвих ознак усвідомлення кожного поняття. Ця архетипна інформація

чітко ілюструється на всіх рівнях свідомісної інтерпретації факту:

умовно реальному (міфофольклор), реальному (публіцистика, наука),

відображеному (художня творчість). Це свідчить про те, що архетипна

інформація на всіх рівнях свідомісної обробки не змінює своє

інформаційне ядро (першооснову). Інша справа – на якому рівні

інформаційного "емоціювання" до нас доходить ця інформація. Інформаційне

"емоціювання" якраз і є первинною здатністю архетипу впливати на

свідомість без елементів аналітизму на рівні чіткої безсумнівності

(безосмисленності) сприйняття. За К.Г.Юнгом, архетипи є сформованим

підсумком величезного типового досвіду безкількісного ряду предків. Це,

так би мовити, психологічний залишок численних переживань одного й того

ж типу, що представляють єдиний образ психологічного життя (спільне

етнічно-свідомісне інформаційне поле сприйняття). Оскільки, за

К.Г.Юнгом, архетипи не входять до свідомості, то вони завжди поєднуються

з якимись представниками досвіду у свідомісній обробці на рівні

індивідуальної інтерпретації (особистість) і суспільної свідомості

(суспільство). Щодо останнього рівня, то маємо на увазі вироблення

типовоархетипного рівня для всієї нації (менталітетний архетипний зріз

інформації). Генеза архетипного інформаційного рівня починається, за

К.Г.Юнгом, від образів свідомості, що існують у досвіді сновидінь,

містичних видінь, коли свідомісна обробка мінімальна [9, c. 283].

Специфічно юнгівські архетипи можна називати узагальненою знаковою

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ