UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВіденська культурно-історична школа на українському ґрунті (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4197
Скачало250
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Віденська культурно-історична школа на українському ґрунті

 

 

Серед розмаїття методів, напрямів, шкіл у європейській етнології початку

ХХ століття вагоме місце посідає так звана Віденська католицька школа,

відома в науці як культурно-історична школа Петера Вільгельма Шмідта.

 

Її потрібно відрізняти від культурно-історичної школи, основоположником

якої вважають французького вченого Іпполіта Тена. Підґрунтям школи

(філософським і теоретичним) є позитивізм, представники якого

забезпечили побудову всіх наукових дисциплін на об’єктивних засадах,

обґрунтували виникнення культурно-історичної школи як теорії тлумачення

генези й становлення людської творчості, фольклорної зокрема.

 

Культурно-історична школа В.Шмідта виникла як реакція на

еволюціоністську теорію Ч.Дарвіна. В основі вчення школи – філософські

концепції неокантіанства, зокрема Г.Ріккерта, який зазначав, що історія

не має закономірностей, мають значення тільки одиничні, неповторні

факти. Історія, на думку Г.Ріккерта, не вивчає розвитку суспільства, не

осягає якихось закономірностей і змушена оголосити війну історизму [2,

с. 598].

 

Ідеї неокантіанства використав Ф.Гребнер для вивчення історії культури і

етнографії, що стало підґрунтям для формування культурно-історичної

школи, її методів та об’єктів дослідження. За Ф.Гребнером, кожне явище

культури виникає один раз, в одному місці, наявність його у різних

народів пояснюється розповсюдженням із первісного центру.

 

Методологію культурно-історичної школи сформулював Ф.Гребнер, однак ще

Фр.Ратцель у своїй "Антропогеографії" постановив змінити напрямок

етнографії,

 

© Шутак О., 2002

 

скерувавши її увагу "на спостереження за пересуванням людини по землі"

[1, с. 491]. Учений наголошував на тому, що не тільки середовище впливає

на людину, а й навпаки. Він робить висновок, що в етнографічних та

фольклористичних дослідженнях потрібно керуватися географією й пов’язує

її з історією. Фр.Ратцель доводить на підставі матеріалів культури

первісного людства, що у віддалених одна від одної територіях знайдені

предмети, схожі між собою, що свідчить про історико-генетичний зв’язок

між ними.

 

Ф.Гребнер підходив до етнології як до гуманітарної науки, відстоював у

ній необхідність уваги до індивіда й намагався відділити історичні

матеріали від наукових. Саме тому Ф.Гребнер вважав абсурдним, що

розвиток людства йде по висхідній (від нижчого до вищого), що було

характерним для англійської антропологічної школи (насамперед її

еволюційним принципам): монотеїзм виникає з гуманізму, магія передує

релігії і т.д. Індивід, на думку вченого, не тільки створює суспільство,

у даному разі первіснообщинне, а й творить історію. З цього приводу

В.Шмідт писав: "Якщо етнологія – наука гуманітарна, то і використовувати

у ній потрібно метод гуманітарних, а не точних наук. Вона повинна

виділяти і оцінювати індивіда, його волю, тобто ті елементи, які часто

ніби тонуть у масі. Цей метод повинен передбачати зарахування поряд з

колективним також і окремого, індивідуального, не зупинятися тільки на

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ