UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІз “Пакосного роду літератури”: непомічені рецензії І.Франка (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1366
Скачало181
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Із “Пакосного роду літератури”: непомічені рецензії І.Франка

 

 

На таку іронічну дефініцію жанру рецензій, як наведена в заголовку цієї

публікації, натрапляємо в одному з листів І.Франка до А.Кримського, де

письменник, рефлексуючи над своєю не вельми завидною редакторською

долею, між іншим, зауважує: “… За хворобою Гнатюка на моїх плечах завис

увесь “Літературно-науковий вісник”, зависла маса іншої коректи, та й

Грушевський кричить, щоб лагодити для “Записок” статтю (про Антона

Шашкевича, короля балагулів) та й рецензії (от пакосний рід літератури,

для якого треба читати масу зайвини!) ” [6; т.50; с.237].

 

Кажучи про “масу зайвини”, яку йому належалося читати “за посадою”,

І.Франко, далебі, не лукавив. Довгий шерег рецензій критика на художні

та наукові тексти авторів явно не першої величини, – проречисте тому

свідчення. Однак, зрозуміло, що це іронічне визнання І.Франка не можна

генералізувати й переносити на весь огром його рецензіани. Приміром, із

певністю можна твердити, що ані відомий російський філолог-славіст

Олексій Соболевський, ані професор канонічного права Новоросійського

університету Олександр Алмазов, автор низки студій про апокрифічні

молитви, ані “звісний своїми цінними публікаціями” старих пам’яток

Хрисанф Лопарьов, ані тим паче київський учений Микола Петров, а також

відомий знавець biblia apocrypha професор Одеського університету (згодом

академік Петербурзької академії наук, завідувач відділу російської мови

і словесності) Василій Істрін, не належали до когорти тих авторів, а

їхні праці до того ґатунку текстів, які І.Франкові доводилося читати “з

мусу”, сповняючи лише професійний обов’язок одного з редакторів ЗНТШ.

 

Річ у тім, що тематика праць згаданої п’ятірки вчених якнайтісніше

кореспондувала з науковими зацікавленнями самого І.Франка – на полі

студій давнього українського письменства і “відречених книг” зосібна.

Про “неслужбовий” характер рецензій І.Франка на тексти Х.Лопарьова

“Древнерусские сказания о птицах” (1897), О.Алмазова “Врачевальные

молитвы. К материалам и исследованиям по истории рукописного русского

Требника” (1900), А.Соболевського “Несколько мыслей об древней русской

литературе” (1903), а також на дві розвідки В.Істріна – “К вопросу о

гадательных псалтырях. По поводу книги М.Сперанского “Гадания по

псалтыри” (1899) та “Из области древне-русской литературы” (1903)

промовляє насамперед теоретико-методологічний аспект Франкових критичних

рефлексій, звернення до таких кардинальних проблем літературознавства,

як питання міжцивілізаційних контактів, феномен національної літератури

(тяглість національної літературної традиції зосібна), національна

своєрідність літератур у рецепції “чужого”, міжнародного матеріалу,

вимога вченого ставити досліди над старими пам’ятками “на широкій

підставі новочасної порівняної літературної та культурної історії,

спеціально ж історії переживання певних релігійних вірувань і обрядів”

і освічувати “свої здобутки широким оглядом культурно-історичної

критики”.

 

Дещо інший, більш інформативний характер, порівняно з іншими, має відгук

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ