UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКаїн: художня інтерпретація образу в поемах І.Франка (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9081
Скачало411
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Каїн: художня інтерпретація образу в поемах І.Франка

 

та В.Сосюри

 

 

У статті “Духовна ситуація часу” Карл Ясперс зауважує: “Специфікою

нового є з часів Шіллера розбожнення світу. На Заході цей процес

здійснився з такою радикальністю, як ніде [...]. Великі дослідники

природи XVII і XVIII століть залишалися віруючими християнами. Але коли

врешті-решт сумніви усунули Бога-творця, замість буття залишився лише

механізований образ, який пізнається природничими науками [...].

 

Це розбожнення – не невір’я окремих людей, а можливий наслідок духовного

розвитку, який в цьому випадку і справді веде в ніщо. Виникає відчуття

ніколи раніше не зазнаної порожнечі буття, в порівнянні з яким найбільше

радикальне невір’я античності було захищене повнотою образів ще

збереженої міфічної дійсності” [4; c.106–107].

 

Європейська художня література з того часу, зокрема, через інтерпретацію

т.зв. метафізичних сюжетів (спочатку античних, а пізніше й біблійних),

часто надто поквапливо робила свій неабиякий “внесок” у процес

“розбожнення світу”. Таким чином вона обрубувала коріння, на якому

трималася, – містицизм. Хоч, як не дивно, робила це з певним

метафізичним завзяттям: забираючи в Бога право керувати власноствореним

світом, як у такого, що робив це недосконало; віддавала це право

надмірно гордій, самовпевненій людині, тій, яку можна окреслити як

революціонера. Надто часто у цій літературі з’являються образи “великих”

богоборців: спочатку Прометеїв, а далі й Мефістофелів, Люциферів, Каїнів

тощо. Отож вироблена тривалим часом дидактична система моральних

цінностей у Європі через міфологічні – спочатку античні, а пізніше

біблійні – символи й алегорії почала втрачати своє значення.

Спричинилася до цього процесу й Байронова містерія “Каїн”.

 

Написанню Франкової легенди “Смерть Каїна” передувала саме Байронова

містерія, яку український письменник переклав рідною мовою і яка поруч з

переказами біблійним та апокрифічним про Лемеха лягла в основу його

інтерпретації Каїнового гріха. І.Франко, очевидно, мав намір здійснити

своєрідне продовження Байронової містерії й по-своєму витлумачити не

тільки міф про Каїна, а й внести власну думку в інтерпретацію його

англійським поетом. Для втілення цих проблем поет у своєму художньому

осмисленні синтезував декілька аспектів. На нашу думку, найголовніші з

них – метафізичний, філософський, історіософічний та біографічний.

 

В основу Франкової інтерпретації ліг кримінальний сюжет (згідно з міфом

– перший на землі), але поет, розв’язуючи в поемі глобальні проблеми

свого часу та історії людства, фактично проігнорував цим аспектом

тлумачення. Байрон зробив ненавмисним вбивство Авеля Каїном, таким чином

проклавши дорогу до його виправдання. І.Франко ж обмежився згадуванням

на початку свого твору про “ненависність” Каїна до всіх людей, “Бо в

кожному лиці людськoму бачив / Криваве синє Авеля лице – / То в

передсмертних судрогах, то знов / З застиглим виразом страшного болю, /

Докору й передсмертної тривоги” [3; т.1; с.270], та ще в декількох

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ