UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІмпресіонізм як предмет і стиль літературно-критичного мовлення І.Франка (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5472
Скачало307
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Імпресіонізм як предмет і стиль літературно-критичного мовлення І.Франка

 

 

 

На барвистому тлі українського імпресіонізму, яке розгортається перед

сучасним читачем у працях Олександри Черненко [14], Віри Агеєвої [1],

Юрія Кузнецова [5], Сергія Пригодія [7], Петра Ямчука [16] та інших

дослідників, усе ще мало висвітленою залишається постать Івана Франка.

Творча діяльність Каменяра, котра заповнила дві великі епохи в

українському письменстві – добу реалізму й добу модерну, вимагає

глибшого з’ясування різноаспектних її взаємин з імпресіонізмом. Адже

Каменяр був зв’язаний з модерними течіями і як митець, і як критик, і як

теоретик літератури.

 

Натураліст на “пленері”. Вже з ранніх своїх творів, свідомо

зорієнтованих на натуралізм й реалізм, І.Франко випробовував

різноманітні мистецькі засоби, які можна ідентифікувати з

композиційно-стильовою технікою імпресіонізму. Так, починаючи від новели

“На роботі” (1877) й до “Сойчиного крила” (1905) письменник

удосконалював той різновид внутрішнього монологу, який переростає у

потік свідомості, “а це новаторство, – стверджує І.Денисюк, – сягає вже

у вік двадцятий з характерними для нього формами викладу у Дж.Джойса і

А.Камю” [2; с.63–64]. Інші близькі до імпресіоністичних форми викладу,

такі як чергування зовнішньої точки зору спостерігача із внутрішньою

позицією зображуваного персонажа, поєднання обох наративних ракурсів у

невласне прямій мові, І.Франко використовував для зображення персонажів,

які поринають у спогади (Герман Ґольдкремер з повісті “Boa constrictor”)

чи охоплені хвилюванням (капітан Ангарович з “Перехресних стежок”)*.

 

Окрім того, письменник досягав ліризованої настроєвості, проектуючи

душевні переживання персонажа чи оповідача на довкілля, як-от у новелах

“Під оборогом”, “Неначе сон”. А настроєвий ритм ХХІХ розділу його роману

“Перехресні стежки” (1900) змушує читача згадати імпресіоністичну

повість “Fata morgana” (1903) Михайла Коцюбинського:

 

“Ходить осінь по долині і снує свої сіті. Обснувала димами гори,

заповнила мрякою яри, потяглася сірою курявою за течією рік і потоків,

вішається по гілляках дерев, суне туманами по шляхах, облягає цілими

таборами села, досягає бовдурами до неба. Під її дотиком тихнуть голоси,

співи та викрики, жовкне листя, стулюються чашки немногих запізнених

квіток і серце корчиться з болю і жалю за минулим. Вона закриває

перспективи, відбирає ясність, оживлює сумніви та знеохоту” [12; т.20;

с.286] (“Перехресні стежки”);

 

“Ідуть дощі. Холодні осінні тумани клубочать угорі і спускають на землю

мокрі коси. Пливе у сірі безвісти нудьга, пливе безнадія, і стиха хлипає

сум. Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, вмивається сзьозами

убога земля і не знає, коли осміхнеться. Сірі дні зміняють темнії ночі.

Де небо? Де сонце? Міріади дрібних крапель, мов вмерлі надії, що знялись

занадто високо, спадають додолу і пливуть, змішані з землею, брудними

потоками. Нема простору, нема розваги. Чорні думи, горе серця, крутяться

тут, над головою, висять хмарами, котяться туманами, і чуєш коло себе

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ