UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБолгарська література у славістичній концепції І.Франка (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3278
Скачало248
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Болгарська література у славістичній концепції І.Франка

 

 

Іван Франко як визначна постать в українській славістиці останньої

чверті XIX – поч. XX ст. торкався багатьох питань, пов’язаних із

історією та культурою слов’янських народів, міжслов’янськими взаєминами.

Цій проблематиці вчений присвятив численні праці, опубліковані

українською, польською, болгарською, німецькою, чеською та іншими

мовами. Але, як справедливо відзначали дослідники, “...найбільшим є

внесок І.Франка в історіографію та методологію славістики” [15; c.14].

Адже, набагато випереджаючи свій час, саме він висунув перед вченими

питання про контекстуальний підхід, застосування різних дослідницьких

прийомів і методів, використання принципів комплексності й

міждисциплінарності, які згодом лягли в основу методики й методології

славістики.

 

Принципово важливою є думка відомого українського славіста

І.Свєнціцького, котрий розглядав славістичну діяльність І.Франка як

основу для його праці на ниві українознавства [12; c.122].

 

Невід’ємною частиною славістичної діяльності І.Франка було дослідження

ідейно-естетичної своєрідності слов’янських літератур, зокрема

болгарської.

 

Найочнішими у визначенні часу, коли І.Франко вперше зацікавився

болгарською проблематикою, були українські дослідники. Вони вважали, що

це сталося у 70-х р. XIX ст. [6; c.142]. Натомість болгарські

франкознавці чомусь стверджували, що Болгарія привернула увагу вченого

лише на початку 80-х р. у зв’язку із вшануванням у Римі Першовчителів –

Св.Кирила і Св.Мефодія [2; c.153].

 

У доробку І.Франка – переклади болгарських народних пісень, наукові

праці про південнослов’янський фольклор, цінні дослідження у галузі

староболгарської літератури, глибокий аналіз старослов’янських апокрифів

та багатожанрової кирило-мефодіївської спадщини.

 

Першим виступом ученого з проблем староболгарської літератури слід

вважати дисертаційну працю на тему “Варлаам і Йоасаф. Старохристиянський

духовний роман і його літературна історія” [14; т.30; c.314–538], котру

І.Франко захистив під керівництвом В.Ягича. А 1897 р. у львівському

часописі “Житє і Слово” з’явилося повідомлення про те, що у ХІІІ томі

болгарського журналу “Сборник за народни умотворения, наука ъ книжнина”

вийшла друком частина дисертаційної праці І.Франка під заголовком

“Притчата за еднорога ъ нейният бьлгарски вариант” [7]. Цей твір

неодноразово ставав об’єктом славістичних зацікавлень О.Веселовського,

О.Кірпічнікова, Ст.Новаковича, О.Пипіна та інших учених. Аналіз притч і

оповідань, вплетених у художню тканину “Варлаама і Йоасафа”, дав

підстави І.Франкові вважати істотним вплив давньоболгарської літератури

на давньоукраїнську, а відтак говорити про її значення для “...творення

розумової і моральної фізіономії руського (українського. – Н.Г.) народу”

[14; т.30; с.572].

 

У процесі роботи над “Притчею про єдинорога” І.Франко виявив себе

досвідченим лінгвістом, текстологом, котрий порівняв різні варіанти

притч, проаналізував їхню композицію, символіку, встановив їхнє

походження й зв’язок болгарської притчі з іншими подібними творами. Таку

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ