UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНапрями психологічних досліджень у літературознавстві та Іван Франко (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6523
Скачало354
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Напрями психологічних досліджень у літературознавстві та Іван Франко

 

 

Коли йшла мова про психологію художньої творчості зокрема й

психологічний напрям досліджень у літературознавстві загалом, то до

Івана Франка зверталися переважно як до автора трактату “Із секретів

поетичної творчості” та статті “Старе і нове в сучасній літературі”. Із

статті особливо відомою є характеристика письменників нової генерації,

які, за І.Франком, наче засідають у душах своїх героїв і нею (душею),

немов магічною лампою, освічують увесь навколишній світ. За останнє

десятиліття інтерес дослідників до згаданих питань значно посилився,

відтак відбулося ширше прочитання й осмислення Франкової

літературно-критичної спадщини (В.Бондар, Р.Гром’як, Р.Піхманець,

І.Фізер, В.Будний, І.Денисюк, Л.Бондар, М.Гнатюк, Я.Мельник, В.Гнатюк та

ін.).

 

Синтетичної праці, в якій було б зібрано за можливістю як не усі, то,

принаймні, основні Франкові спостереження і міркування щодо психічних

явищ в мистецтві слова, методології психологічних літературознавчих

досліджень ще немає. А таку працю необхідно зробити з огляду на потреби

як франкознавства, так і теоретичного літературознавства. Іван Франко не

декларував себе як прибічника психологічного напряму у

літературознавстві й спеціальних студій (окрім згаданого трактату) не

давав. Однак, досліджуючи певні явища історії літератури, роблячи огляди

тогочасної літературної продукції, він нерідко давав цікаві та

проникливі міркування щодо теорії художньої творчості, проблем

психологізму загалом. Ці міркування були своєрідним теоретичним

фундаментом, який лягав в основу подальших суджень, посилював аналітичну

роботу Франкової думки. Якщо пильно оглянути літературознаву й, зрештою,

белетристичну спадщину Івана Франка, то можна назбирати чимало

многоцвітних перлів з цієї проблематики. І тоді перед очима

дослідника-“мандрівника” постане широке панно із різноманітними

мозаїчними картинами, які багато про що говорять і свідчать. І хоч

поодинокі фрагменти мозаїк є незавершеними, а то й лише наміченими,

проте вони спонукають до завершення, наштовхують до подальших досліджень

в окресленому напрямку.

 

На нашу думку, психологічний напрям у літературознавстві може мати п’ять

різних дослідницьких підходів. Взагалі, поєднання двох окремих наукових

галузей – психології та літературознавства – веде до утворення третьої,

проміжної галузі – психопоетики. Вона досліджує проблеми поетики з

погляду психології художньої творчості (генеза, творення, аперцепція

художнього тексту).

 

Перший напрям дослідження можна визначити як художню психографію.

Вихідною тезою цього напряму є: за тим чи іншим твором письменника

стоїть його особистість. Отож тут простежується відбиток психічної

структури автора на образній системі та ідейному навантаженні його

творів. Подібні впливи з кута зору авторської свідомості можуть

відбуватися усвідомлено та неусвідомлено. В останньому випадку процес

творчості зазнає більшого чи меншого впливу уявлень та імпульсів з

підсвідомої сфери психіки автора, а, точніше, з прошарку

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ