UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСпособи тлумачення значеннь фразеологізмів у збірці І.Франка “Галицько-руські народні приповідки” (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8761
Скачало338
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Способи тлумачення значеннь фразеологізмів у збірці І.Франка

“Галицько-руські народні приповідки”

 

 

У практиці укладання фразеологічних словників однією з найскладніших і

найважливіших проблем є тлумачення значення фразеологічних одиниць (ФО).

Фразеографічна практика засвідчує, що від повного і правильного

розкриття змісту ФО залежить успіх побудови як словникової статті, так і

словника в цілому. Тому не дивно, що питання, пов’язані з тлумаченням

значення ФО, не одне десятиліття перебувають у полі зору

вчених-мовознавців.

 

Початок XX ст. в історії української лексикографії ознаменувався виходом

у світ “Галицько-руських народних приповідок” І.Франка. Проаналізувавши

принципи побудови словникових статей у збірках М.Номиса, К.Вандера,

С.Альберга, А.Затурецького та ін., І.Франко доходить висновку, що

“Метода – пояснювати кожду, хоч тепер для нас ясну приказку, має значну

наукову вагу. [...] Може деякі з тих пояснень видадуться декому зайвими,

бо в них дається лише парафраза приповідки і без того зрозумілої

кождому” [1; т.1; с.19]. І дійсно, словникова практика довела, що

тлумачення значення є обов’язковим елементом словникової статті.

 

І. Франко використовує різні за структурою форми тлумачення значень ФО:

а)некомбіновані, виражені одним словом, кількома словами,

словосполученням, реченням; б) комбіновані, виражені поєднанням двох

некомбінованих елементів.

 

З некомбінованих способів тлумачення значення ФО у збірці

“Галицько-руські народні приповідки” використовуються такі:

 

1. Однослівне тлумачення, в якому зіставляється ФО і слово, що вказує

лише на денотативний аспект: Задер бороду. Вмер [1; т.1; с.109]; Вийшло

ми з памjити. Забув [1; т.1; с.170]. Випало ми з гадки. Забув [1; т.1;

с.308]; Випало ми з голови. Забуло ся [1; т.1; с.384]; Голову кому

завернути. Обдурити [1; т.1; с.388]; Дав му бобу. Ударив [1; т.1;

с.517]; Дав му бобу зелізного з’їсти. Застрілив [1; т.1; с.517]; Латати

кому скиру. Бити [1; т.2; с.337]; Бода-с ноги задер! Умер [1; т.2;

с.456]; Пятами накивати. Втікати [1; т.2; с.611]; Дало му пуду.

Перелякав ся [1; т.2; с.607]; Дорога до Бога. Смерть [1; т.2; с.85]; То

тут під носом. Близько [1; т.2; с.453]; Пішов раки годувати. Втопив ся

[1; т.3; с.5]; Чорну долю мати. Бідувати [1; т.3; с.319]; Язик му ся

розвязав. Розговорив ся [1; т.3; с.364].

 

2. Двослівне (іноді трислівне) тлумачення, в якому зіставляється ФО і

кілька однорідних чи синонімічних слів: Жени до сто вітрів! Забирай ся,

втікай, щезай [1; т.1; с.345]; Драпака дати. Втекти, сховати ся [1; т.1;

с.49]; Опустив крила, як обскубана гуска. Скорчив ся, посумнів [1; т.2;

с.310]; Мішьиє го з болотом. Лає, паплюжит [1; т.2; с.403]; Нагнав му

страху. Налякав, протурив, нагнав [1; т.2; с.426]; Муха му сіла на ніс.

Образив ся, розсердив ся [1; т.2; с.420]; Робити з писка хольиву.

Брехати, обмовляти [1; т.3; с.22]; Наробив сї до десьитого поту.

Натрудив ся, намучив ся [1; т.3; с.20]; Робити з кого дурня. Ошукати,

дурити [1; т.3; с.22]; Шпаками годований. Хитрий, оборотний [1; т.1;

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ