UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнтер’єр у прозі І.Франка (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3274
Скачало230
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Інтер’єр у прозі І.Франка

 

 

У парадигмі прийомів і засобів художнього зображення прози І.Франка

важливе місце займає інтер’єр*. Наше дослідження – це спроба аналізу

мікропоетики інтер’єрних описів І.Франка в двох основних аспектах:

типологічному та функціональному. Щодо першого, то детальні студії

художніх творів письменника дають підстави виділити декілька найчастіше

вживаних типів інтер’єрів.

 

Інтер’єр селянської хати Франко описує переважно в темних або сірих

тонах, намагаючись таким чином підсилити дискомфортне враження від

споглядання безпросвітних злиднів, нужди і занепаду, у яких селянин, по

суті, не живе, а заживо хоронить себе, як у могилі : “А в хаті Максима в

тім часі сумно, понуро, мов у гробі” [7; т.15; с.41] (“Патріотичні

пориви”).

 

Порівняння хати з могилою зустрічаємо й у Франковій “Місії”: “Глиняна

піч без комина займала чверть хати; чорні від диму стіни понуро, як

могила, гляділи на нього; дощана постіль і безногий, топором тесаний

стіл, – отсе, крім грубої верстви пилу і сміття, був ввесь спряток в тій

нужденній хаті” [7; т.16; с.289].

 

Очевидно, певним стереотипом у творчій свідомості І.Франка був образ

“хати-пустки”, який так часто зустрічається в художніх творах

письменника, зокрема у “Петріях і Довбущуках”:

 

“…Уже пізня пора, в Довбущуківці всі, здається, полягали спати, тільки в

одинокій престарій пустині мигтить блідий каганець і непевним блиском

обливає предмети в тій безлюдній і мертвій оселі. […]

 

Каганець світився блідо, і через шпари полупаних дверей падало його

непевне світло до сіней, котрих непобілені стіни були порохняві і

погризені хробаками. В хаті самій не було нічого, кромі старої

дерев’яної лави і товстої ялової колоди на середині, котра, здавалося,

була ще забутком тих времен, коли на подібних колодах під топорами ляхів

падали руськії голови”[7; т.14; с.75–76].

 

Образ “хати-пустки” Франко використовує для створення цілої гами

почуттів у реципієнта – дискомфорту, суму, здивування, жалю, відрази,

страху і навіть відчаю:

 

“Коли ввійшли до сіней, Андрієві первий раз стало чогось страшно, як

побачив тую пустку, тії відлюднії, самотнії стіни, як побачив тую колоду

серед хати, а на ній шнур, грубе поліно, на обох кінцях затесане і

закарбоване, і сокиру” [7; т.14; с.82].

 

Артефакт пустки, незаповненого жодними предметами простору, несе важливе

смислове навантаження в архітектоніці інтер’єрних описів І.Франка,

подібне до того, що має пауза в музичному творі:

 

“Мендель сів на лаві і розглядався по хаті. В хаті було пусто і сумно:

голі стіни, голі полиці, піч давно не топлена, а в ній кілька щербатих

черепів. Пахло пусткою” [7; т.16; с.343] (“Яць Зелепуга”).

 

Часом зі скрупульозністю лихваря Франко складає список речей …відсутніх

у інтер’єрі:

 

“Щоправда, хата була обширна і, очевидно, за добрих часів порядно

збудована, але дуже занедбана і опущена. Ані приладів господарських під

шопою, ані сусіків із збіжжям в обширних сінях, ані скринь з полотнами

та шматтям у відчиненій коморі, ані кожухів на жердці, ані подушок на

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ