UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХудожня семантика віршових присвят І.Франка (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2493
Скачало231
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Художня семантика віршових присвят І.Франка

 

 

Кінець ХVIII – початок XIX ст. для українського народу – епоха великого

культурного перелому, одним із її наслідків було виникнення нової

української літератури. Відрізняючись за змістом, вона успадкувала

естетичні досягнення літератури попередніх епох, насамперед її жанровий

склад як один з універсальних засобів художнього відтворення світу.

 

Жанри, що функціонували в давній українській літературі, мали прикладний

характер, тобто виникали у зв’язку з життєвою необхідністю і як засіб

вираження ідеологічних засад християнства. Загальногуманістичний їх

зміст був спрямований на утвердження ідеалів добра, неперехідних

суспільних цінностей, віри в Бога і високе призначення людини.

 

Саме прикладні жанри швидко стали надбанням нової української

літератури. До них належить, насамперед, жанр присвяти. Він озвався вже

у творчості І.Котляревського (“Пісня на новий 1805 год пану нашому і

батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну”), поетів-романтиків, пізніше

Т.Шевченка, П.Куліша, Ю.Федьковича, М.Старицького та ін. В основі цього

жанру лежить метафора присвяти, що може поєднуватися з метафорами

звернення, заклику, возвеличення, захоплення кимось, повчання, викриття.

 

Поетичне висловлювання пов’язане із вчинком, поняттям, судженням. У

ньому наявний механізм, в основі дії якого лежить логічний чи емоційний

елемент вираження, тобто сюжет. Він має певну стадію свого зародження.

Б.Сарнов, пишучи про розуміння Г.Поспєловим сюжету, зазначає, що

письменник “спочатку усвідомлює ситуацію майбутнього твору (тобто

співвідношення соціально-історичних характерів). На цьому робота

письменника над змістом твору, власне кажучи, закінчується.

Розпочинається друга стадія – робота над формою. Для усвідомлення

ситуації письменник добирає, вишукує найбільш прийнятний сюжетний

варіант” [4; с.95]. Такою першою стадією є, скажімо, метафора присвяти й

адресат, до якого звернена мова автора. Вони створюють пасіонарну

конструкцію, тобто зародок поетичного висловлювання. Частка всесвітнього

духу переходить у душевну енергію індивіда і матеріалізується з

допомогою мови у віршових рядках.

 

Сюжет будь-якого твору виражає його смисл. Як вважає Є.Добін: “У самому

способі побудови сюжету, в його принципі зв’язку, в його “формулі” може

знайти втілення думка твору” [2; с.319]. Сюжет може бути мандрівним чи

його може скомпонувати автор.

 

Жанр присвяти виражає складну гаму людських стосунків і відзначається

різноманіттям своїх модифікацій. Вони виникають внаслідок дифузії жанрів

або їх пристосування до життєвих умов іншої епохи у процесі освоєння

нових тем та зміни естетичних орієнтирів. Немає чіткої межі між жанрами,

тим більше між їх модифікаціями. Об’єднуючим для них є один естетичний

принцип, який може вступати в комбінаторні зв’язки з іншими виражальними

засобами і творити нову змістову єдність. Відбувається видозміна,

перетворення жанру, внаслідок якого він набуває нових ознак. Як пише

В.Марко: “Жанр – форма синтетична. У ній акумулюється дія багатьох

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ