UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФранкова “Книга кааф” (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3294
Скачало209
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Франкова “Книга кааф”

 

 

Цикл “Із книги Кааф” завершував останню оригінальну збірку Івана Франка

“Semper tiro” (1906). Непомітний, як і вся поетична книга, в часи

тотального захоплення каменярською ідеологією, він лише недавно став

об’єктом окремих літературознавчих студій, викликавши низку

нетрадиційних інтерпретацій. Зокрема, З.Гузар робить цікаву і

небезуспішну спробу “прочитати його крізь призму євангельського вчення”

[див.: 3; с.390–392]. Р.Мних вважає цикл опозицією до “старих тем” як

синтезу Старого завіту та язичництва. Розглядаючи нову концептуальну

парадигму в контексті україноюдаїки, він виокремлює в ній “проблему

чистоти віри і проблему пошуків втраченої віри” [10; с.119]. Але разом з

тим інтуїція підказує йому, що в легенді про чарівну рослину кааф маємо

“досить характерний для Поета тип метафори-символу, коли квіткою названо

власне слово, книга” [10; с.119]. П.Ляшкевич, відштовхуючись від

символічної аналогії назви циклу із збіркою морально-дидактичних

діалогів релігійного змісту, також припускає, що “з одухотвореним

благодатним впливом Божого слова на душу людини Франко порівнював

властивість поетичного слова” [8; с.216]. М.Ткачук значно ширше

тлумачить образ дивної квітки, що, на його думку, “символізує глибоко

людяне мистецтво, долю митця, який служить своїм словом народові,

віддаючи повністю себе йому” [14; с.27]. Подібне пояснення зустрічається

у Л.Голомб, яка вважає, що тут “поет художньо матеріалізує ідею

мистецтва та його суспільної функції” [1; с.123]. З усіх цих концептів,

що не суперечать один одному, найпереконливіше виглядає ідентифікація

“ростини” з книгою – Словом, яке в естетичній свідомості поета набувало

містичної чудотворної сили (“Книги – морська глибина…”, “Лісова ідилія”,

“Було се три дні перед моїм шлюбом…” та ін.). Ця версія випливає із

“замаскованої” у сновидну візію ліричної алегорії “У сні зайшов я в

дивную долину…” – своєрідного прологу до циклу.

 

Загалом засоби сну та сонні сугестії з їх необмеженими образними

асоціаціями характерні для Франкової поезії (“Каменярі”, “Мій раю

зелений…”, “Святовечірня казка”, “Криваві сни”, “Надходить ніч. Боюсь я

тої ночі!..”, “Похорон”, “По коверці пурпуровім…”, “Над великою рікою…”,

“Ніч. Довкола тихо, мертво…”, “Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє…” тощо).

У відомому трактаті “Із секретів поетичної творчості” письменник

задекларував виняткову тотожність між сонною і поетичною фантазією. “В

обох разах, – писав він, – наша душа дізнає ілюзії, що витворений

несвідомою діяльністю мозку світ образів є щось реальне, зверхнє, лежить

поза нашим “я”. В обох разах результат дуже подібний – наглядні,

пластичні образи” [16;т.31; с.73].

 

У вірші “У сні зайшов я в дивную долину…” фантасмагоричне видіння

І.Франка, очевидно, виходить за рамки звичайних художніх умовностей чи

специфічних композиційних прийомів. Радше, йдеться про “свідоме

настроювання уяви митця на хвилю сонної фантазії, наслідування її

“зразків” [9; с.30]. Звідси те відчуття незвичайної легкості, з якою

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ