UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості сугестії (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6731
Скачало364
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості сугестії

 

 

Сугестія у перекладі з латинської означає натяк, навіювання,

підказування. Відповідно до цих трьох значень у літературознавстві

існують відтінки у розумінні дефініції “сугестія”.

 

Російський вчений А.Веселовський, посилаючись на англійську естетику,

акцентував на підказувальній природі сугестії (1, с. 58(. Підказка

робить образ поетичним, тільки ті образи живуть, які нам щось

підказують; із втратою сугестивності вмирає образ. Поет може збагатити

новою інтенсивністю знайомі слова, оновити старий сюжет нашим розумінням

і це пов’язується з розширенням сугестії слова чи сюжету. Маємо тут

збільшення “ємності образу” (за А. Веселовським). Високу сугестивність

вчений вбачає у такому алегоричному образі, який побудований за

принципом психологічного паралелізму (тобто співзвучно зображає природу

і людину). На вершку сугестивної піраміди знаходиться символ,

“розтягування” якого відповідає найширшим потребам сугестивності

(наприклад, троянда символізує: 1) кохання; 2) весну; 3) смерть і

весняне відродження). Різницю між мовою поезії та мовою прози

А.Веселовський убачав у здатності першої утворювати образні асоціації,

які можуть викликати нові зіставлення з іншими образами і нові

перспективи узагальнень. Поезія утворює образну сугестію, тоді ж як

проза сугестію понять (асоціацію понять).

 

Український дослідник В.Домбровський стверджує, що сугестія переносить

читача в інший, нереальний, ілюзорний світ; вона створює поетичну ілюзію

(4, с. 18(. Це твердження вказує на емоційну, навіювальну природу

сугестії. Учень О.Потебні О.Грузенберг також наголошує на навіювальній

природі цього терміна. Дослідник зазначав: “Художник не доводить, не

переконує за допомогою логічних доказів, а безпосередньо навіює

читачеві, глядачеві та слухачеві свої думки і почуття, “заражуючи” його

своїм настроєм і підпорядковуючи собі за допомогою навіювання його волю.

У цьому сенсі естетичне сприйняття можна схарактеризувати як сугестивну

емоцію, що нагадує певним чином стан гіпнотичного приспання волі читача,

слухача і глядача” (3, с. 4(. Відповідно й “таємниця чару художника

ховається у сугестивній силі психічного притягування образів його

фантазії, в індукціюванні читача і глядача” (3, с. 5(. Тобто сугестія –

це авторський гіпноз.

 

Сугестія, за С.Грузенбергом, веде до художнього міметизму; вона дає

змогу читачеві перевтілитися у психіку героїв художнього твору.

 

У польському “Словнику літературознавчих термінів” (1976) сугестія

розглядається як вплив на читача не через аргументацію і логічну систему

висновків, а за допомогою образності, мелодійної сторони, емоційної аури

тексту. Творення через сугестію стало одним із програмних гасел

символізму, адже символісти розглядали поезію як магію, надавали

великого значення настроєвості твору та відкидали дослівність, даючи

читачеві волю у трактуванні сюжетів та образів (13, с. 429(.

 

Українські та російські літературознавчі словники не дають дефініції

“сугестії”, натомість пропонують визначення “сугестивна лірика/поезія”.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ