UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми поетичної асоціативності (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8457
Скачало263
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблеми поетичної асоціативності

 

 

Асоціація – кардинальне явище не тільки у поезії, літературі, а й

загалом у нашому психічному житті. З її допомогою встановлюються

причинно-наслідкові зв’язки між певними нервово-психічними актами

(відчуттями, уявленнями, думками). Це вона створює рух у складній

психічній системі; вона, зрештою, її організовує. Асоціацію можна

порівняти із гравітаційною силою Землі, без якої предмети втрачають

значну кількість своїх властивостей й зависають у невагомості.

 

У мистецтві образного слова можна провести чотири магістралі, чотири

загальні рівні сполучуваності: 1) реальність > автор / читач; 2) автор >

образ (тут і єднання образних елементів); 3) образ > читач.

 

На першому рівні відбувається вплив довколишнього світу на свідомість та

підсвідомість, емоційну сферу психіки автора. Вплив цей може виявитися у

простій формі (як відчуття) та ускладненій (уявлення, що утворюють

надбудову – ідеї). Іван Франко у трактаті “Із секретів поетичної

творчості” зауважує, що враження з часом перетворюються у психічні копії

(ідеї), які пов’язуються між собою. Відтак кожна репродукована ідея

викликає цілі ряди інших ідей, що у свою чергу викликають наступні ряди

і так далі (21, с. 65(. Оці асоційовані ідеї та почуття осідають у

нижній свідомості (“багатому шпихлірі”) й при потребі, за допомогою

поетичної еруптивності, піднімаються у верхню свідомість, комбінуючись

часом несвідомо. Таким є, на думку І.Франка, механізм творення

поетичного тексту. Щодо самих відчуттів, то автор трактату вибудовує

таку низхідну ієрархічну драбину: 1.зір (простір; світло; барви); 2.слух

(тон; час; наступність явищ); 3.дотик (об’єм; консистенція: твердість,

гладкість; віддалення); 4.смак; 5.запах (21, с. 78(.

 

У психології до окремої групи відносять відчуття, що безпосередньо

пов’язані із функціонуванням організму, сигналізують про його стан

(потреби і їх задоволення, характер протікання фізіологічних процесів).

До таких органічних відчуттів зараховують: мускульні (страждання при

втомі чи ушкодженні м’язової тканини або задоволення від відпочинку),

нервові, відчуття кровообігу та постачання тканини, дихання, тепла й

холоду, травлення, такі, що викликаються дією електричного струму. Їх

Олександр Потебня називає загальними відчуттями і підкреслює, що вони

вказують на стан нашого організму, а не на властивості зовнішніх тіл

(12, с. 85(.

 

Відчуття іншої групи вказують на характерні ознаки зовнішніх тіл. Вони

якраз і утворюють згадану ієрархічну драбину. Відчуття кожної з груп

знаходяться між собою у зворотній пропорційності. О.Потебня наголошує:

“У міру того, як із зростанням розподілу вражень у напрямку від

загального відчуття до зору зменшується сила фізичного болю чи насолоди,

яка їх супроводжує, все виразніше і виразніше виступає іншого роду

оцінка вражень, саме – відчуття їх власної краси, незалежної від

узгодженості чи неузгодженості із потребами нашого організму” (12, с.

90(. Отже, зменшення суто соматичних подразників створює прецедент для

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ