UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАспекти сюжету галицько-волинського літопису (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4377
Скачало227
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Аспекти сюжету галицько-волинського літопису

 

 

Дослідники, вивчаючи літописи, часто зосереджують увагу на художній

вартiстості окремих фрагментiв, видiляють епiзоди високого мистецького

рiвня, не зважаючи при цьому на певну сюжетну i композицiйну єднiсть

літописного твору. “Будь-який лiтопис мiстить деяку iнформацiю про

подiї, iнформацiя ця має свою композицiю, свої початок i кiнець, але

вона не обов’язково ставить художнi цiлi” [6, c. 15]. З цією тезою можна

було би погодитися, якби не її узагальнюючий характер, що стосується

“будь-якого” літопису. Стосовно корпусу “Літопису Руського” ця теза

просто несправедлива.

 

Авторитетний дослiдник iсландських саг – ровесникiв давньоукраїнських

лiтописiв, якi виконували схожу з ними суспiльну функцiю, –

М.Стеблiн-Каменський увiв у науковий обiг (i обґрунтував доречнiсть

такого нововведення) поняття “синкретичної правди” як

iсторико-естетичного iдеалу саг. “Багато фактiв свiдчать на користь

того, що для людей давньоiсландського суспiльства iснувала тiльки одна

форма правди, так би мовити, “синкретична правда”. Той, хто повiдомляв

синкретичну правду про минуле, прагнув одночасно i до точностi, й до

вiдтворення дiйсностi в усiй її живiй повнотi. Однак це була не тiльки

правда у власному сенсi слова, але також мистецтво чи органiчне

поєднання того, що у свiдомостi сучасної людини непоєднуване.

Синкретична правда – дещо назавжди втрачене. Вона зовсiм не щось середнє

мiж двома iншими правдами (iсторичною та художньою. – Н.Ф.). Вона значно

багатша та змiстовнiша за обидвi сучаснi правди” [13, c. 23].

Досліджуючи iсторичнi твори вiддалених вiд нас епох (у тому числi,

звичайно, i Середньовiччя), М.Стеблiн-Каменський переконує: “Сучасна

людина вiдчуває художню неповторнiсть цих пам’яток, вона вiдчуває в них

естетичнi цiнностi, якi свого часу могли бути створенi довiльно, та в

наш час можуть бути лише зiмiтованi” [13, с. 12].

 

Вiдтак у тезi про “художнi цiлi” наших лiтописцiв яскраво проступає та

модернiзацiя, проти якої застерiгав М.Стеблiн-Каменський i яка

“напрошується, наприклад, у тих випадках, коли в давнiх творах наявна

зовнiшня схожiсть iз сучасним лiтературним мистецтвом: природно

приписати цим творам i внутрiшню схожiсть iз ними” [13, с. 18]. Навряд

чи давнiй лiтописець спромiгся би вiдповiсти на запитання не лише

стосовно художньої мети його працi, а i стосовно мети iсторичної.

Важливо також сприймати текст лiтопису як органiчне цiле, шануючи

iсторичний, художнiй, композицiйний, героїчний тощо сенси кожного

конкретного оформленого текстуального органiзму. Лiтопис вiддавна (попри

всi застереження) вважається рiзновидом iсторичного документа. Так само

(звичайно, з урахуванням певної специфiки) слiд вважати лiтопис

рiзновидом художнього твору.

 

Ламанiсть i уривчастiсть сюжетних лiнiй Галицько-Волинського лiтопису

спокушає говорити про вiдсутнiсть єдиного сюжету твору i про наявнiсть

натомiсть багатьох сюжетiв i “сюжетикiв”, пов’язаних як iз окремими

iсторичними персонажами, так i зі “вставними новелами” та нечисленними

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ