UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіж ідеєю і формою. Імпресіоністична критика доби українського модерну (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4284
Скачало202
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Між ідеєю і формою. Імпресіоністична критика доби українського модерну

 

 

Упродовж тривалого часу літературно-критичний імпресіонізм перебував

поза увагою з різних причин: радянські вчені обминали його, бо

зобов’язані були дотримуватися “реалістичноцентричної” догми, а ті

дослідники, котрі сповідували принципи точності, вичерпності,

послідовності, нехтували ним як явищем оцінним, суб’єктивним і тому,

мовляв, позанауковим, хоча потужний імпресіоністичний струмінь,

вивільнений у добу індивідуалізму й суб’єктивізму, не лише проник у

поточну критику, а й зачепив історіографію й теорію красного

письменства, позначився на дослідній методології.

 

Перед сучасним постколоніальним літературознавством, яке відновило

інтенсивні студії над імпресіоністичними віяннями в українському

письменстві кінця ХІХ – початку ХІХ ст. (див. праці Віри Агеєвої, Юрія

Кузнецова, Сергія Пригодія, Петра Ямчука та ін.), окреслилася низка

маловивчених питань: у чому полягає специфіка імпресіонізму в

інтелектуальній, але тісно зв’язаній з мистецтвом, царині літературної

критики? чи сформувався український імпресіоністичний критицизм як

окрема течія? яких методологічних засад і риторичних стратегій він

дотримувався? де пролягли його шляхи у ХХ столітті?

 

Інтуїтивний підхід до суб’єктивної цінності. Виникнення імпресіонізму у

ранньомодерністичній критиці було пов’язане з кризою усталених

літературознавчих підходів, коли традиційні уявлення про мистецьку форму

руйнувалися внаслідок нагромадження впродовж усього ХІХ ст.

“вавілонського стовпотворіння” цінностей усіх часів і народів,

відцентрового руху новітніх стильових течій, дедалі відчутнішої

розбіжності читацьких уподобань. Індивідуалізація та суб’єктивізація

мистецьких смаків, естетична диференціація суспільності засвідчили

розпад звичного поняття читацької авдиторії: “Є стільки публік, скільки

читачів. Як двох камінчиків однакових на дорозі не подиблеш, лиш подібні

де в чім, так кожний людський інтелект має окрему культуру, що різниться

бодай в нюансах” [3, с.213–214].

 

Тимчасом застарілі канони класичної естетики, яку викладали в середній і

вищій школі, не відповідали модерному стилеві живого особистісного

відчуття мистецької цінності. Задовільних критеріїв не могли дати ні

біографічний метод, культурно-історична та еволюційна школи, ні

новонароджувані соціологічні течії: повністю зосередившись на

генетичному контексті, вони, за словами Гната Хоткевича, обминули самий

літературний твір [18, с.406–407]. Ті ж вади відзначив Богдан Лепкий,

коли ясував народження антипозитивістичної реакції: “…останні літа XIX

століття, піднімаючи протест проти виключного володіння позитивізму,

запротестували також проти такої аналізи літератури. На місце досліду й

обсервації поставлено інтуїцію, замість клича “відтворюймо дійсність”

залунало гасло “добуваймо правди загальні”, а місце пластичного рисунку

заняв настрій” [11, с.6]. Так постав інтуїтивний напрям, котрий супроти

перебільшених домагань раціоналізму вказав на першорядну роль

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ