UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКритика Юрія Шереха як літературознавчий феномен (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5782
Скачало349
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Критика Юрія Шереха як літературознавчий феномен

 

 

У властивому для нього самоіронічному тоні Юрій Шевельов (Шерех) свої

літературознавчі зацікавлення назвав гобі на відміну від мовознавчої

діяльності, яка була для нього основною професією. Важко заперечувати

проти самоідентифікації. Але не варто й цього гобі (нас привчили писати

це слово у російському фонетичному варіанті як “хобі”) недооцінювати; це

щось таке, що не відпускає людину попри всі її намагання. Мовознавець

Юрій Шевельов ховав Юрія Шереха-літературознавця. На щастя, сталося так,

що Шевельов поховав тільки ілюзії Шереха. Шерех не вмер, він відродився

– оновленим, збагаченим досвідом, але не менш інтригуючим, іронічним,

парадоксальним. І знову стишила голос мовознавча наука, знов озвалося

гобі. Силою обставин сталося так, що читач в Україні далеко краще знає

Юрія Шереха, аніж Юрія Шевельова.

 

Ці обставини – незалежні від його волі – визначили і життєву, і творчу

долю ученого. Юрій Володимирович Шевельов народився 17 грудня 1908 р.

Дитинство і юність пройшли у Харкові. На переломі історії. Про цей

перелом свідчить такий, здавалося б, малозначний факт: середня освіта

починалася з гімназії, а закінчувалася трудовою школою – ознака

перебудови суспільства у всіх сферах життя. Далі був Харківський

інститут народної освіти, теж створений на основі історико-філологічного

факультету Харківського державного університету. 3 1931 р. – викладач

української літератури в Харківському комуністичному газетному

технікумі, де швидко перейшов на викладання мови, бо викладання

літератури було, за його пізнішим визнанням, дуже заполітизоване. Потім

був Інститут журналістики, аспірантура під керівництвом відомого

мовознавця Леоніда Булаховського, захист кандидатської дисертації “Із

спостережень над мовою сучасної поезії” (1939), викладання у

Харківському університеті. На початку Другої світової війни, коли німці

захопили Харків, Шевельову, за його власним визнанням, через деякий час

вдалося “вислизнути” з міста і добратися до Львова, де він прожив

півтора року. Було спілкування з мовознавцем Василем Сімовичем, якого,

поруч з Л.Булаховським, учений вважає своїм учителем, була співпраця в

журналі “Наші дні” і початок народження Юрія Шереха. Далі – табори

“переміщених осіб” у Німеччині та Австрії, створення МУРу, одним з

основних організаторів якого був Юрій Володимирович, бурхлива діяльність

у цьому об’єднанні: з’їзди, конференції, видання альманахів та

збірників, журнал “Арка”. Нарешті, після здобуття докторату і

кількарічного викладання: в університетах м. Люнда (Швеція) та

Гарвардському (посада професора слов’янської філології в Колумбійському

університеті – з 1954 р. до виходу на пенсію у 1977. Ці роки позначені

перевагою Шевельова-мовознавця, натомість після емеритури голос

Шереха-літературознавця знову бере гору.

 

Звісно, шкода, що мовознавчі академічні дослідження вченого майже

недоступні навіть фахівцям, але літературна критика Шереха стала

ферментом активізації літературного життя в Україні і здобула багатьох

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ