UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФормування підсистеми фемінітивів нової української мови (суспільно-політична лексика) (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3339
Скачало329
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Формування підсистеми фемінітивів нової української мови

(суспільно-політична лексика)

 

Становлення лексичної системи української літературної мови здавна було

об’єктом пильної уваги вітчизняних лінгвістів. А. А. Москаленко,

розглядаючи цей процес, зазначав, що в другій половині ХІХ – на початку

ХХ ст. під впливом екстралінгвістичних чинників (боротьби українського

народу за соціальне й національне визволення) у складі лексики

української мови відбулися суттєві зміни [Москаленко 1970 : 54]. Ці

процеси позначилися на формуванні лише окремих семантичних груп:

найповніше в українській літературній мові цього періоду засвідчена нова

суспільно-політична лексика (декадентство, імпресіонізм, космополітизм,

націоналізм) [Москаленко 1970 : 37-42].

 

Проте з середини ХІХ ст. відбувається активне становлення не лише

системи назв певних ідеологічних, політичних, філософських, релігійних

напрямків, суспільних течій тощо, а й підсистеми найменувань осіб за

належністю до них. У писемні джерела цього періоду поступово проникають

жіночі відповідники до чоловічих особових назв зазначеної семантичної

групи. Безперечно, деякі з таких фемінітивів існували ще у

староукраїнській мові. Так, М. П. Брус у контексті розгляду словотвірних

та семантичних аспектів загальних жіночих особових номінацій української

мови XVI – XVII ст. проаналізувала структурно-семантичні та

лексико-семантичні особливості „назв жінок за церковно-релігійними

особливостями (католичка, инокиня, боголюбиця)”. Але “з погляду

семантики”такі деривати не належали до продуктивних загальних жіночих

особових номінацій згаданого періоду [Брус 2001 : 17].

 

П.І. Білоусенко й В.В. Німчук, досліджуючи розвиток функцій суфікса

 

-иц-я від найдавніших часів до сучасності, простежують модифікацію за

допомогою цього форманта найменувань чоловіків, що „належать до певного

колективу чи є прихильником якогось учення, погляду,

діяльності”[Білоусенко, Німчук 2002 : 52], чітко окреслюють твірні

основи та встановлюють їх продуктивність у творенні іменників з

модифікаційним значенням жіночої статі. Лексеми зазначеного типу на

-иц-я проаналізовані на фактичному матеріалі, який науковці вивили в

писемних пам’ятках початку XVII – кінця XX ст.

 

Опис творення фемінітивів до чоловічих найменувань осіб за належністю до

релігійних напрямків на матеріалі творів І. П. Котляревського,

Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, Є. П. Гребінки, Т. Г. Шевченка знаходимо в

дисертаційному дослідженні О. П. Білих [Білих 1997 : 41].

 

У граматиках А. О. Загродського [Загродський 1945:82] та

Л. А. Булаховського [Курс СУЛМ 1951, I : 352] (середина XX ст.)

визначено словотворчі засоби та мотивувальні основи номінацій згаданого

типу: вживається суфікс -к-а, приєднуваний до назв чоловічого роду з

суфіксами -ист, -іст (-їст), -овик або відповідний суфіксу -ець (-єць) в

назвах чоловічого роду: марксистка, комуністка, атеїстка, більшовичка,

партійка [Там же].

 

Ряд концептуально важливих положень стосовно продукування фемінітивів до

найменувань осіб чоловічої статі за їх належністю до того чи іншого

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ